Між підводою і лімузином

Наприкінці минулого тижня Прем‘єр-міністр України Арсеній Яценюк вчергове запевнив: із такими труднощами підписану економічну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом буде ратифіковано. Тим часом, вітчизняні й зарубіжні експерти продовжують аналізувати текст документа та прогнозувати наслідки, які матиме її ратифікація для економіки України. Доктор економічних наук із Росії Владислав Іноземцев заперечив усі головні висновки провладних експертів своєї країни про нібито шалену шкоду для української економіки внаслідок нашого шляху до Європи.

«За підрахунками радника Президента Сергія Глазьєва, збитки для економіки України можуть сягати 11 млрд. доларів щороку, а за оцінками Комітету громадянських прав — 33 млрд. доларів. Це приблизно 19% від ВВП України», — каже Іноземцев. На його думку, такі цифри — цілковитий нонсенс. «У 2013 році Росія була другим експортним ринком після ЄС: 15,1 млрд. доларів проти 16,8 млрд. Також Росія відставала за обсягами постачання товарів до України: 23,2 млрд. доларів проти 27,1 млрд. У цій ситуації незрозуміло, як можуть втрати України після ускладнення торгівлі з РФ становити суму, що вдвічі перевищує обсяги її експорту до нашої країни, — дивується Іноземцев. — При цьому експорт не можна заборонити повністю, адже обидві країни є членами СОТ».

Безумовно, Москва вийде із угоди про вільну торгівлю. Це, за підрахунками російського експерта, означатиме лише запровадження звичайних для СОТ митних ставок — від 3 до 8,5%. «Тобто, у найгіршому разі українські втрати не перевищать 0,8-1,1 млрд. доларів, що є некритично, адже обсяг експорту до Росії і без цього скорочується».

Натомість виграє у Європі Україна значно більше, ніж програє на Сході. «За умовами Угоди митні ставки знизять у середньому із 7,6 до 0,5%. Причому, всього за рік. Тобто пряма вигода становитиме 1,18 млрд. доларів щороку, — каже Іноземцев. — При цьому мита на європейські товари знизяться лише з 4,95 до 2,42 упродовж чотирьох років». Для нашої країни це — прорив, стверджує економіст. Адже майже третина нашого експорту — продукція АПК. В аграрний сектор надходить третина всіх інвестицій. «Переорієнтація цих напрямів на ЄС стане важливим кроком, особливо, враховуючи, що майбутнє металургійної промисловості на сході перебуває під великим питанням», — каже експерт.

Асоціація з ЄС також підвищить ефективність української економіки. «Керуючи країною у власних цілях, донецькі корупціонери виділяли з бюджету по 3,5 млрд. доларів субвенцій для вугільної галузі і дотацій на газ для промислових споживачів, — стверджує аналітик. — Як наслідок, економіки України стала однією із найбільш енергоємних у світі — 556 тонн нафтового еквіваленту на 1 млн. доларів ВВП. Якщо би цей показник дорівнював польському — 212 тонн — то Україна змогла би відмовитися від усього російського газу та майже третини нафти. Перехід на європейські стандарти, яким би дорогим не був цей процес, перетворить Україну на нормальну економіку через 10-15 років».

За словами Іноземцева, нині вартість енергетичних ресурсів, які споживає Україна, становить 37,5% від її ВВП. У той час, як у Німеччині — 9%. «Тож усі заперечення про «втрату конкурентоздатності» українських підприємств не витримують критики», — каже він.