Одного бажання замало

Умови, в яких нашому віце-чемпіону довелося дебютувати в Лізі чемпіонів, навряд чи можна було назвати оптимальними. Перед стартом у найпрестижнішому клубному турнірі континенту «Дніпрові» замість очікуваного підсилення складу довелося, як-то кажуть, латати діри. І якщо заміну іменитого закордонного наставника Хуанде Рамоса на досвідченого вітчизняного фахівця Мирона Маркевича можна назвати відносно рівноцінною, то знайти адекватних «дублерів» для минулорічних лідерів команди — Джуліано, Ротаня та Стрінича, які в міжсезоння вирішили знайти інший клуб, у Дніпропетровську не змогли. Так само не знайшлося у резерві «біло-синьо-блакитних» рівноцінного «змінника» для дискваліфікованого форварда Романа Зозулі.

Як результат, у протистоянні третього кваліфікаційного раунду Суперліги проти данського «Копенгагена» «Дніпро» продемонстрував бліду та невиразну гру, з якою аж ніяк не можна було пробитися до наступного раунду змагань. Без сумніву, перший «лігочемпіонський млинець», спечений Мироном Маркевичем, вийшов серйозно недопеченим, по суті — сирим. Не дивно, що впродовж 180 хвилин ігрового часу дніпропетровці не забили жодного м’яча, пропустивши при цьому двічі.

Іще перед стартом матчу-відповіді Маркевич бідкався, що на тренуваннях у його підопічних усе виходить, а під час поєдинків усе валиться з ніг.

Власне не став винятком поєдинок «Дніпра» на домашній арені «Копенгагена». Більш-менш щось схоже на футбол український віце-чемпіон демонстрував до першого пропущеного голу, коли ж підопічні Маркевича опинилися в ситуації, коли конче необхідно забивати у відповідь, їхня гра повністю розклеїлася. Підсумкові — 0:2 не зовсім повно демонструють розстановку сил у цьому протистоянні, адже у ворота Дениса Бойка підопічні норвезького спеціаліста Столе Сольбаккена могли забити й більше м’ячів.

Хоча вішати всіх собак на Мирона Маркевича, котрому за короткий термін не вдалося зліпити в Дніпропетровську новий боєздатний колектив, не варто.

При всій повазі до футболістів «Дніпра», його новачки — Політило, Бартулович, Матос, Польовий, котрі вийшли в «основі» на матч-відповідь, — виявилися просто не готовими до виступів у Лізі чемпіонів. Хлопці, які ще вчора могли лише мріяти про найпрестижніший турнір Старого світу, опинившись у його епіцентрі, стали такими собі «бідними родичами» на святі європейського футболу.

Водночас не слід забувати, що «Дніпрові» протистояв клуб, який у попередніх трьох сезонах двічі грав у груповому раунді Суперліги, при цьому в рік свого дебюту в ЛЧ підопічні Сольбаккена змогли пробитися одразу до «плей-оф» турніру. І хоча до нинішнього розіграшу ЛЧ «Копенгаген» підійшов у значно омолодженому складі, якому, власне, не вдалося виграти внутрішній чемпіонат, досвід, здобутий наставником «Копенгагена» у минулих поєдинках iз грандами світового футболу, нікуди не зник.

Норвежець чітко визначив головну загрозу для своєї команди й зробив усе, щоб її нейтралізувати. «Мої хлопці не повинні були дати «Дніпру» зіграти на контратаках. Ми зустрічали суперника усією командою, постійно маючи чисельну перевагу на різних ділянках поля», — зазначив Сольбаккен. А з огляду на «сухість» данських воріт, слід визнати, що його підопічні повністю виконали завдання тренера, приділивши підвищену увагу, по суті, єдиному лідерові «Дніпра» — Євгену Коноплянці.

Ну а Мирон Маркевич визнав, що без плеймейкера, обов’язки якого в «Дніпрі» в минулому сезоні виконував Джуліано, в майбутньому ніяк не обійтися. Трохи легше дніпропетровцям стане з поверненням до команди Руслана Ротаня та Івана Стрінича, котрі після невдалих пошуків нового клубу вже повернулися до Дніпропетровська.

Після оновлення міжнародної заявки «Дніпра» обоє зможуть допомогти своїй команді у Лізі Європи, куди вона «вилетіла» після невдачі в Суперлізі.