«... А рафіновані «смаколики» краще лишіть у магазині»

Від якості харчування великою мірою залежить і якість життя. А також його тривалість, можливість уникнути небезпечних діагнозів. Однак людина не завжди прискіпливо стежить за тим, що кладе у власну тарілку: іноді за браком часу, часто — через елементарні лінощі. Але «золоте правило» медицини нагадує: будь-яку недугу легше попередити, ніж боротися з її наслідками. Про це говоримо з Олександрою Расевич, головним лікарем санаторію «Дністер» СКК «Моршинкурорт». Основний контингент пацієнтів пані Олександри — люди з захворюваннями травного тракту, тож моя співрозмовниця як ніхто інший знає, як виникають ці проблеми зі здоров’ям.

«Довго той живе, хто повільно жує»

— Олександро Мирославівно, чи відзначаєте ви як фахівець зростання захворювань шлунково-кишкового тракту серед пацієнтів?

— Не всі недуги, на щастя, мають таку тенденцію. Наприклад, кількість захворювань на виразкову хворобу шлунка, яку останнім часом ефективніше лікують, значно зменшилася. Зокрема, порідшали випадки ускладнень, від яких раніше помирали, — кровотеч, прободних виразок. Поменшало випадків холециститу. А ось жовчокам’яної хвороби, навпаки, стало більше. Помітно зросла кількість гепатитів — алкогольних, вірусних. Вірусний гепатит В і С, як відомо, передається через кров. Чому в Японії, скажімо, цієї біди практично немає? Бо куди б людина не прийшла — робити манікюр, педикюр, на прийом до стоматолога чи гінеколога — всюди використовують одноразовий інструмент. У нас же кількість захворювань на вірусний гепатит зростає шаленими темпами...

— А чому виникає жовчокам’яна хвороба? Як її попередити?

— При жовчокам’яній хворобі змінюється склад жовчі — вона стає більш густою, в ній з’являється багато кальцію. Кальцинати, схожі на вапняк (крупиночки, мікроліти), збирають навколо себе густу жовч. Відтак формується камінчик.

Ця проблема в багатьох випадках спадкова. Спіткає вона також жінок, які народжують дитину великої ваги. Чомусь у нашій країні прийнято пишатися, якщо жінка народила «богатиря». Але коли малюк з’явився на світ iз вагою 4 і більше кілограмів, за канонами сучасної медицини, він потрапляє в групу ризику. І в дитини, і в матері з’являється більше «шансів» захворіти на цукровий діабет. Більшість жінок надто стрімко набирають вагу в другій половині вагітності. Великий плід займає багато місця в черевній порожнині, перетискає жовчний міхур. І досить часто невдовзі після пологів жінка дізнається про свою жовчокам’яну хворобу. Причому недуга встигає дійти тієї межі, що доводиться видаляти жовчний міхур.

Впливає також спосіб життя, особливо коли людина багато їсть. До того ж, коли їсть не те, що треба.

— А як варто харчуватися, аби запобігти цим неприємностям?

— Насамперед — їсти більше нерафінованих продуктів. Найоптимальніше споживати їжу, яку треба довго жувати. Наші ж люди, навпаки, віддають перевагу їжі, яка буквально тане в роті. Це — погано. Цукор кращий жовтий, iз більшими крупинками, бо менше шкоди завдає. Нормальна олія та, що має запах олії, а не рафінована, яку й олією не назвеш. Взагалі все, що рафіноване, шкідливе для здоров’я. Чому? Бо така їжа відразу всмоктується в кров, погано рухається шлунково-кишковим трактом, на відміну від продуктів, у яких багато клітковини.

Бажано також уникати продуктів, у яких багато «хімії»: ковбаси, переробленого м’яса, йогуртів, масла, яке добре намазується на хліб... Усі ці продукти, що «зручні» у використанні, погано впливають на здоров’я. Бо відразу всмоктуються в кров, а далі «застряють» у печінці, жовчних шляхах. Тож повторю — краще їсти продукти, які довго жуються, і взагалі — треба повільніше їсти. Довго живе той, хто повільно жує.

«Красиві печеньки» перетворюються на ацетон, і дитина хворіє...

— Але «маємо те, що маємо»: споживати змушені те, що нам пропонує продуктова мережа.

— Так, але принаймні варто знати, яких продуктів краще уникати. Експерти радять бути пильними у відділах молочної продукції — асортимент там часто не відповідає стандартам якості. Ліпше не вчащати до кондитерських відділів, бо така продукція ніякої користі організму не дає. Навіть ті ж печеньки, якими пригощаємо діток. Так, вони гарні на вигляд, смачні. Але не забуваймо: смакові добавки, вуглеводи теж відразу всмоктуються в кров. Багато дітей нині мають проблему — підвищений рівень ацетону в крові. Це, зокрема, наслідок харчування «красивим печивом». Адже ці продукти не розкладаються до тих елементів, до яких потрібно, «застигають» на стадії ацетону в крові і отруюють організм. Тому такі перекуски дитині давати не можна.

Але батьки часто як міркують? Дитина погано поснідала — що ж, дамо йому в школу печеньок. До трьох років дитині краще взагалі не куштувати шоколаду, шоколадних цукерок, купованої випічки. Дитина погано поснідала? Добре, почекайте до обіду, нехай зголодніє, тоді нормально поїсть. А не запихайте її різними сумнівними смаколиками. А якщо й робити перекуски, то краще шматочком домашнього яблучка, грушки, сливки.

— Нині багато людей мають підвищений рівень холестерину в крові, хоча не всі про це навіть здогадуються. Який вихід шукати? Як харчуватися, аби уникнути подібних небезпек?

— Їжу краще обирати легку. Ту, що має протиканцерогенні властивості. Стежте, щоб у раціоні було більше овочів і фруктів, обмежуйте вживання картоплі, особливо смаженої, картоплі-фрі, чипсів. Велике значення має переробка продуктів. Під час смаження деякі елементи їжі стають канцерогенними — такими, що провокують виникнення злоякісних новоутворень. Тому для здоров’я найкраща їжа — тушкована, запечена чи варена. Ліпше не смажити на пательні, особливо не смажити довго. І не коптити. Якщо утриматися від такої їжі не можете — то бодай не їжте її щодня, зменшуйте порції.

У фруктах себе не обмежуйте — за винятком винограду. Обминайте хіба ті на фруктових розкладках, що надто добре виглядають: найімовірніше, у них багато «хімії».

І старайтеся, щоб їжа була різноманітною. Якщо м’ясо — то різних сортів. Не можна, аби весь час у раціоні була курятина, хоча куряче м’ясо дієтичне, практично не дає холестерину, але може випадати певними солями в суглобах, провокуючи такі недуги, як артрит. Включайте в раціон телятину, м’ясо кроля — найкращий сорт м’яса, до якого у лікарів немає взагалі ніяких претензій. Добре їсти індичатину, можна трохи нежирної свинини.

Замість батончиків і чипсів — спортивний майданчик

— А домашні молочні продукти, які мають великий вміст жиру, — чи можна дозволяти собі такі страви?

— Звісно, жирні молочні продукти варто обмежувати. Але, на мій погляд, краще з’їсти невелику порцію домашньої «молочки», ніж багато — магазинної. Варто привчати дітей, щоб вони любили такі продукти. Нині почастішали закрепи у людей, зокрема і в малечі. Бувають випадки, що людина ходить у туалет раз на тиждень, раз на 3-4 дні. З боку медицини це, можливо, не так страшно, але для людини — неприємні відчуття, може розвинутися геморой. Людина справно ходить у туалет, якщо в організмі регулярно виділяється жовч. А вона виділяється на жири тваринного і рослинного походження. Тому дитина має з’їсти час від часу ложечку домашньої сметани, масла хорошої якості, випити молока.

Природні жири — стимулятор руху їжі в кишечнику. Але водночас треба привчати дітей до салатів, овочів, фруктів. Їжа має бути різноманітною. Спонукайте дітей до режиму харчування. Є люди, які добре заробляють, але не мають можливості раціонально харчуватися. Організуйте роботу так, аби в обідню перерву вийти з офісу, спокійно пообідати. А не перебивати голод кавою чи канапками. За обідом слід з’їдати хоча б одну свіжоприготовану страву.

До речі, дуже багато офісних працівників скаржаться на проблеми зі шлунком — печію, гастрити.

А щодо дітей ми, дорослі, теж винні. Приклад: біля школи стоїть кіоск, де продають різні чипси, сухарики, батончики — непоживну, а часто вельми шкідливу їжу. Громада, батьки, вчителі мають пильнувати, якщо ми хочемо, щоб діти були здоровими. Краще збудувати спортивний майданчик замість такого кіоску, щоб діти мали можливість оздоровитися, а не труїтися сухариками. Дитина не розуміє шкоди, адже ті батончики, сухарики їй гарно пахнуть, смакують... Наше завдання — пояснити і підказати, чому краще цього не робити.