«Стріляючі лижники» як посланці миру

Не секрет, що фінансування вітчизняного спорту має синусоїдний характер, iз піками, які припадають на передолімпійський рік, та провалами, що характерні для наступного після Ігор сезону. Нинішній, постсочинський рік не є винятком. От тільки на прогнозоване зниження грошового забезпечення спортсменів-зимовиків припав ще й форс-мажор, обумовлений урізанням усіх витрат на користь наших силових структур.

Готуючись до Ігор у Сочі, вітчизняні біатлоністи не мали жодних проблем. Натомість після їхнього завершення, де, нагадаємо, українські стріляючі лижниці виграли дві медалі, вони опинилися у скрутному становищі, повністю залишившись без державної підтримки.

Президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак не приховує, що його господарство зіштовхнулося з серйозними фінансовими проблемами, через що розглядалась можливість відмови від участі в літньому чемпіонаті світу. Проте у вівторок стало відомо, що на ЧС, який пройде в Тюмені 21-24 серпня, українська збірна їде й виступить там у найсильнішому складі. «Певний час ми думали над тим, як розумно потратити гроші — провести навчально-тренувальні збори чи виступити на літньому планетарному форумі. У підсумку, вирішили поєднати підготовчий збір та світову першість у Тюмені», — у коментарі «УМ» сказав Володимир Бринзак. За його словами, нині вітчизняні біатлоністи живуть на спонсорські та гроші федерації. Проте вже найближчим часом, як каже Володимир Михайлович, держава обіцяє розпочати компенсацію витрат, котрі зi своєї кишені взяла ФБУ на підготовку спортсменів до нового сезону.

Два перших тренувальних збори українські біатлоністи провели в Естонії та Румунії. Третій, що передуватиме літньому «мундіалю», пройде на його полях — у Тюмені. Як видно, навіть влітку вітчизняні «стріляючі лижники» не мають можливостей тренуватися на батьківщині. «В Україні відсутні якісні траси, стрілецькі полігони, тож ми змушені готуватися за кордоном. Скажімо, в Чернігові частина асфальтної траси досі не докладена. А в Сумах вона замала для професійних тренувань. Теоретично, можна займатися в Тисовці, але там траса проходить у середньогір’ї, тоді як для закладки хорошого фундаменту для сезону краще тренуватися на висоті більше 1000 м», — розповів «УМ» ветеран чоловічої збірної Андрій Дериземля.

У свої 36 років чернігівчанин випромінює бадьорість та свіжість. «Є сили, є бажання, сподіваюся, буде й результат», — оцінив свій стан учасник п’яти Олімпіад.

Як розповів Андрій, цілеспрямованої підготовки до літнього чемпіонату світу збірна не веде. Утім той факт, що змагання пройдуть у Росії, додає нашим збірникам більшої мотивації. «Хоча, не залежно від статусу турніру, якщо ти на нього приїхав, мусиш показати свій максимум», — пояснює свою психологічну стратегію Дериземля.

Щодо можливості бойкоту російського ЧС, за словами Андрія, такий варіант не розглядався. «Вважаю, що спортсмени — це своєрідні посланці миру. А своїми успіхами вони приносять радість уболівальникам», — каже український біатлоніст.

«Бойкот? Нам теж саме пропонували зробити й на Олімпіаді в Сочі, але я вважаю, що краще приїхати й перемогти. — наголошує Володимир Бринзак. — Зрештою, у нас є зобов’язання перед Міжнародним союзом біатлоністів, і якщо ми будемо однією країною, котра проігнорує чемпіонат світу в Тюмені, нас не зрозуміють. Та й хіба винні спортсмени в тому, що відбувається у нас на Донбасі».