Шоу на люблінських вуличках перетворюється на живий спектакль за участю глядачів. (з сайта lublin.eu.)
З неба падав дощ, а над головами глядачів на мокрих линвах балансували акробати. Вікна кам’яниць Старого міста освітлювали фантастично нереальні вогні. Так у Любліні починався «Карнавал майстрів мистецтв», що ось уже всьоме збирає у затишному привітному польському місті циркових акробатів, жонглерів, фокусників, мімів та вуличних артистів з усієї Польщі і з-за кордону. Для міста це свято — одна з найголовніших подій року: чотири дні краяни, гості Любліна живуть в атмосфері феєрії та... інспірації.
— Пригадую, як торік на центральній площі «чоловік у зеленому» дотепно і хвацько «інспірував» глядачів із допомогою спритності рук, — розповідає наш люблінський провідник Мачей Збарахевич. — В одного забрав капелюха — вручив іншому, там вихопив парасолю і — «передав далі». Усі ці милі несподіванки трохи лоскотали нерви, але приємний адреналін збадьорив багатьох. «Де моя торбинка, ой, а мої окуляри, — де вони? А передайте їх сюди, прошу пана», — верещали глядачі. І так мимоволі знайомилися між собою. Зрештою, було весело.
На кілька днів люблінські вулиці перетворюються на справжній цирк. Близько 100 тисяч глядачів стають свідками цікавих «витівок» сучасних майстрів циркового мистецтва. 200 годин виступів артистів, понад 80 вуличних спектаклів, три дні жонглювання... А ще — майстер-класи, де гостей свята навчають мистецтву крутити обручі, вражати фокусами, ходити на ходулях. Словом, «ламати кумедію». Ось тільки ходити канатами «між небом і землею» аматорам навряд чи варто — балансувати у повітрі дозволено лише спеціально навченим спритникам.
Канатохідці — родзинка люблінського карнавалу. Акробати на линвах створювали особливу атмосферу навіть удень, коли розминалися просто над нашими головами. Линви натягнуті між будинками, від вікна до вікна... Один невиважений крок — і летиш униз головою. Дарма, що страховка не дозволить приземлитися на бруківку, але навіть повисіти кілька хвилин на рятівній мотузці — адреналін зашкалює. І в глядачів, і в акробатів.
— Це неймовірні відчуття, коли бачиш людей там, унизу, — посміхається Пьйотр Блажчак, канатоходець із Любліна. — Хтось дивиться на тебе знизу і кричить від захвату, а інший, може, скаже: «О Боже... Зовсім здурів». Але в той момент, коли ти зверху, перспектива повністю змінюється. Ні з чим незрівнянні відчуття. Рекомендував би кожному пройти через це, відчути цей приємний страх.
Уперше «Карнавал майстрів мистецтв» відбувся у Любліні 2008 року. Його організатори поставили собі завдання популяризувати так званий «новий цирк»: ні дресированих тварин, ні інших традиційних циркових елементів у програмі карнавалу ви не побачите. Шоу на люблінських вуличках — це повноцінний спектакль, учасниками якого є самі глядачі. «Цирк — у кожному куточку міста. Люди ходять у вас над головами, жонглюють сокирами, бензопилами. Це неймовірно», — каже місцевий мешканець Рафал Броніч.
Традиційним елементом «Карнавалу майстрів мис-тецтв» є парад для учасників та гостей міста, коли через усе місто із музикою марширують переодягнені в яскраві костюми актори та звичайні туристи. А під завісу свята — танці, акробатика та вогняне шоу. І все це живитиме спогади цілий рік. До наступного карнавалу...
Автор висловлює вдячність Польській Туристичній Організації за сприяння в організації поїздки.
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
