Колекції скіфського золота, які зараз експонуються у рамках виставки «Крим — золотий острів у Чорному морі» у Музеї Алларда Пірсона — археологічному музеї Амстердамського університету в Нідерландах, можуть арештувати у зв’язку з рішенням гаазького арбітражу, який зобов’язав Росію виплатити 50 мільярдів доларів колишнім акціонерам ЮКОСа (російська нафтова компанія. — Ред.). Таку думку висловив керуючий партнер колегії адвокатів «Легіс Груп» Сергій Горбачов порталу «РІА-новостi».
«Я думаю, що питання повернення колекції буде колізійним, оскільки, з одного боку, угода на організацію виставки була підписана безпосередньо між музеєм, де зберігалися цінності, й музеєм-організатором виставки, а з іншого боку — власником культурних цінностей на момент їх передачі була інша держава», — зазначив Горбачов.
Музейні експонати, які зараз перебувають на території Нідерландів, повинні повернутися в Україну. Про це повідомили у прес-службі Міністерства культури України ще місяць тому. «МЗС Королівства Нідерланди підтвердило визнання усіх експонатів виставки державною власністю України», — запевнили у Мінкульті.
У 2013 році Міністерство культури України погодило передачу понад 2000 експонатiв iз колекцій Державного музейного фонду України, які зберігалися у Центральному музеї Тавриди, Керченському історико-культурному заповіднику, Національному заповіднику «Херсонес таврійський», Бахчисарайському історико-культурному заповіднику та Національному Музею історії України з метою експонування на виставці «Крим — золотий острів у Чорному морі». Проте з усіма музеями було підписано пряму угоду, що дає право кожному з них відстоювати свої експонати.
У прес-службі міністерства повідомили, що виставку продовжено до осені через великий інтерес до неї.
Неля Куковальська, український музейник, колишній генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» (2000—2012), голова музейно-експертної ради ВУАМ, член головної ради Товариства охорони пам’яток історії та культури, наголошує, що українські національні скарби не можуть бути арештовані і говорити про те, що вони є російськими після анексії Криму, безпідставно, насамперед тому, що були вивезені за його межі ще у лютому.
Найкращим виходом із ситуації вона вважає перевезення експозиції у повному обсязі до Києва та організацію виставки у столиці. «Такі культурні скарби нашої держави мають побачити не лише в Європі, а й в Україні, — сказала Неля Куковальська. — Для цього необхідно знайти гарне приміщення та організувати виставку в Києві».
Вона наголосила: «За законами як України, так і Російської Федерації, музейні експонати не можуть бути предметом застави», і ще вона впевнена, що анексія Криму — явище тимчасове.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
