«У дитинстві його ім’ям нас лякали. Коли їздили з батьками в Гомільшанські ліси, батько казав, щоб далеко не втікали, а то бандерівці схоплять», — зізнається журналіст, режисер документальних фільмів і депутат Харківської міськради Ігор Піддубний. Степан Бандера — не його герой, але міфи, які в’ються навколо цієї історичної постаті, виснажили харків’янина. Тож він задумав у своєму новому фільмі дізнатися всю правду про чоловіка, яким на сході лякають дітей.
Зніматиме принципово російською мовою, для глядача на сході України та в Росії. Стрічка має бути повністю документальною, без ігрових вставок. На днях він повернувся з Івано-Франківщини. Разом зі знімальною групою відвідав історико-меморіальний музей Степана Бандери у селі Старий Угринів на Калущині, побував на туристичному маршруті «Карпатський трамвай» у селищі Вигода, а також селах Лужки, Старий Мізунь та Лолин, здійснив поїздку на скелі Довбуша та до Гошівського монастиря Чину св. Василія Великого. У селі Старий Мізунь Ігор Піддубний записав розповіді старожилів, а у селі Лужки — повстанські пісні у виконанні аматорського колективу «Лужанка».
Тепер сотні хвилин відзнятого матеріалу чекають доопрацювання. До роботи над сценарієм Ігор Піддубний хоче запросити як українських, так і російських дослідників життя Степана Бандери та діяльності УПА.
Найближчим часом режисер збирається у відрядження до Москви, де спробує отримати доступ до архівів і поспілкуватися з дослідниками «з того боку», послухати їхні аргументи. До кінця року, за задумом чоловіка, документальний фільм буде викладено в мережу.
У Сербії на 21-му Фестивалі європейського кіно журі розділило нагороду за найкращий фільм між стрічками «Плем’я» українського режисера Мирослава Слабошпицького та фільмом «Free Range — балада про схвалення світу» естонського кінематографіста Вейко Иунпуу.
«В одному з фільмів є таке речення: «Люди, які намагаються бути собою, не надто симпатичні». Щоб зафільмувати хороше кіно, потрібно робити складний вибір, ігнорувати очікування, наражатися на небезпеку. Ми ухвалили, що справедливо віддати нагороду двом фільмам, автори яких не побоялися вчинити саме так — без страху за реакцію глядачів — і представили унікальні зразки кіномистецтва», — пояснили свій вибір члени журі.
Нагадаємо, що фільм «Плем’я» вже має нагороди Тижня критики Каннського кінофестивалю, гран-прі фестивалю Андрія Тарковського, єреванського «Золотого абрикоса» та інших кінофорумів.
В Україні стрічка вийде у широкий прокат у вересні цього року.
Київська рок-група «Ревенко-бенд» і челябінські групи «Аріель» і «Брати єнотова» знімуть спільний антивоєнний кліп на пісню «Запитай про це у жінок, які втомилися народжувати солдатів» Юрія Богатенкова.
Зйомки розпочнуться сьогодні під головуванням петербурзького режисера Михайла Векселі. Російські музиканти виконають свою партію українською мовою, а «Ревенко-бенд» заспіває російською. У проекті також задіяні італійський гітарист Руді Ротта та актриси театральної групи «Баби».
«Коли нам прийшло запрошення з Челябінська записати пісню, в якій би засуджувалися війна і насильство, ми погодилися негайно. На сході України масово гинуть люди. Як зупинити цей кошмар, ніхто не може відповісти. Дуже гірко і боляче. Ми повинні хоч якось зупинити це насильство», — прокоментував проект лідер «Ревенко-бенд» Олексій Ревенко.
«Я сам українець за національністю, у Києві та Запоріжжі у мене живуть родичі. Мені гірко і прикро, що наші народи хтось хоче посварити. Роблячи спільний проект з українцями, ми хочемо всім довести, що ідеї рок-н-ролу можуть об’єднувати людей. Мистецтво має перемогти війну», — вважає лідер «Братів єнотова» Вадим Красюк.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
