Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Чого тільки не вигадають люди для того, щоб заохотити інших до читання. Одним із популярних у світі способів цього є бук-кросинг — мережа вуличних бібліотек, де залюбки можна взяти книжку, залишивши взамін свою. Днями три такі книжкові бокси з’явилися й у столичному парку Шевченка.
Зроблені вони у вигляді яскраво-жовтої латинської букви «V», що символізує соціальний проект «Vільна бібліотека». Такий дизайн запропонувало подружжя Володимира Падуна і Людмили Роздобудько-Падун. Конкурс на ескіз боксів був оголошений у лютому. Ініціював проект Kiev Fashion Park, а меценатами стали Олексій, Олена та Марина Мірошніченки. Перші книги надало видавництво «Фоліо», яке пообіцяло підтримувати бібліотеку просто неба і в подальшому.
Схоже, це буде потрібно робити регулярно. Переглянувши полиці стелажів, «УМ» помітила там масу ще радянських видань, кілька Біблій, збірку науково-фантастичних повістей, два номери радянського журналу «Математика. Кібернетика», кілька дитячих книг тощо. Причому українською — лише п’ять: вибране Миколи Бажана, «Молодість» Олександра Бойченка, два підручники із зарубіжної літератури за 6-й клас та брошура з картинами Валентини та Віктора Бистрякових. Не обійшлося і без рекламних каталогів. Як зізнався торговець, що працює недалеко від боксів, найбільш активно приносять книги люди похилого віку, а от забирає їх переважно молодь.
Тим часом новація вже знайшла і своїх прихильників. Ми зустріли молоду родину, яка тиждень тому взяла тут для десятирічної доньки книгу «Пеппі Довгапанчоха» Астрід Ліндгрен. «Щоб бук-кросинг досяг успіху, потрібно, щоб хтось декілька місяців постійно приносив сюди книги. Адже в наших людей такий менталітет, що потрібно все забирати тільки для себе. До того ж асортимент тут найчастіше маловідомий та нецікавий. На цьому тижні плануємо на заміну книги, яку ми взяли, принести дитячу літературу наших дітей, що вони вже прочитали. Ідея насправді дуже хороша. Це варто розвивати», — переконані вони.
«Бук-кросинг дуже популярний у світі. Своїм проектом «Вільна бібліотека» ми хотіли б підтримувати і розвивати культуру читання живої книги. Деякі городяни та гості столиці забирають їх iз боксів безповоротно. Але ми все одно сподіваємося на людську порядність», — розповідає керівник проекту Kiev Fashion Park Олена Зубкова.
До речі, це не перша така спроба запустити бук-кросинг у маси. Вулична бібліотека в столичному парку Шевченка з’явилася близько року тому. Але в двох дерев’яних боксах-будиночках книги були дуже рідко. Та ще й невідомі згодом зруйнували один. Цього разу конструкції для книг зробили більш вандало- та погодостійкими.
У найближчий час Kiev Fashion Park планує встановити ще один книжковий бокс біля станції метро «Золоті Ворота». А до осені їх з’явиться ще чотири — в зелених зонах міста. Подібні бібліотеки можна зустріти в київських кафе, на львівських зупинках та в інших українських містах.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>