Ризики зниження цін: виживуть лише кмітливі й дружні стратеги

29.07.2014

Стратегічний продукт вимагає стратегічних підходів.

На думку генерального директора УкрАгроКонсалт Сергія Феофілова, це витіснить із ринку компанії, які не зуміли виробити стратегії оптимізації. Найбільше занепокоєння експертів та операторів ринку викликає не стільки урожай 2014 року, скільки перспективи валового збору зерна в 2015 році.

Песимізм сезону

Дослідження показують, що умови формування врожаю 2015-го докорінно відрізнятимуться від попередніх періодів. Уже нині гостро стоїть питання розробки та реалізації нових стратегій, які дозволять оптимізувати операції в умовах дефіциту ресурсів (насамперед фінансових), максимально ефективно використовувати готівкові активи й раціонально управляти фахівцями та інформацією. Фінансування сівби озимих і особливо ярових культур під урожай 2015-го турбує внаслідок наступних факторів:

— Високий урожай 2014 формує великі товарні потоки, на обслуговування яких потрібні значні фінанси. Однак дорожнеча кредитів призведе до швидкого виснаження наявного «фінансового жирку» на тлі низьких цін на зерно і високих цін на матеріально-технічні ресурси. Ускладнюється доступ до порівняно дешевих закордонних кредитів за схемою фінансування торгівлі. Як противага, сьогодні поширюються дружні позики у «своїх людей» за кращими умовами, ніж у банківському секторі. За відсутності доступних позикових коштів зміцнюватимуться тенденції повернення досвіду 90-х років, — товарообміну матеріально-технічних ресурсів на зерно.

— Подорожчання матеріально-технічних ресурсів і зниження цін на зерно негативно позначаться на виручці і прибутковості аграрних підприємств. Зростання цін відстає від девальвації гривні. Ціни на ячмінь на внутрішньому ринку тільки на 20% вищі торішніх, девальвація ж гривні до долара склала 46%. Ми припускаємо, що до 2015 р. фінансові труднощі можуть досягти критичної маси внаслідок високих політичних ризиків і спричинити хвилю злиттів і поглинань.

— Більшість фермерів не мають запасів насіння, добрив, засобів захисту рослин. Якщо під урожай 2014 ці ресурси були закуплені за відносно низькими цінами (для озимих — вересень-жовтень 2013 р., для ярових — листопад 2013 — березень-квітень 2014 р.), то під урожай-2015 закупівлі здійснюватимуться за цінами на 20-40 % вищими, ніж торік.

Оптимізм сезону

Але є фактори, які частково врівноважують ризики в поточному сезоні 2014/15 років:

— Основні витрати фінансувалися восени 2013 (сівба озимих) і взимку 2014 (сівба ярих) за стабільних макроекономічних умов. Фінансування витрат на збирання врожаю полегшується наявністю зернових та олійних на полях по факту.

— Зниження рентабельності зерна компенсуватиметься високою прибутковістю вирощування олійних культур. Оптимізму додає і досвід минулого сезону, коли на старті продажів кукурудза показувала негативну рентабельність із подальшим її зростанням і виходом на цілком прийнятний рівень маржі взимку-навесні 2014.

— Фермери мають певний фінансовий запас після прибуткових сезонів попередніх років.

Ставка на внутрішній резерв

Середньострокові перспективи поставлять українських виробників у жорсткіші умови. Власні кошти фермерів у найближчі два-три роки відіграватимуть роль основного джерела фінансування агровиробництва, а маржа, у свою чергу, перебуватиме у прямій залежності від світових цін на зерно. Світові фінансові інститути песимістичні в цінових прогнозах. ОЕСР-ФАО прогнозує стагнацію цін на пшеницю і кукурудзу до 2020 року. У разі подальшої девальвації гривні це означатиме продовження спаду прибутковості при вирощуванні зернових культур і загрожуватиме скороченням посівних площ під зерновими. Ринок наповнений чутками щодо пропозицій продажу деяких агрохолдингів та аграрних підрозділів великих міжнародних компаній. Ці процеси можуть створити додаткові труднощі у позичальників і чинитимуть тиск на ціни українського ринку. Безумовно, фермери прагнутимуть дотримуватися основних принципів сівозміни. Оптимізму додає також досвід попередньої фінансової кризи в 2008 році, коли різке падіння цін на світовому ринку збіглося з рекордним урожаєм зерна в Україні й призвело до негативної рентабельності вирощування зерна. Незважаючи на падіння маржі, посівні площі під зерновими культурами не зменшилися. У цей час аграрії різко збільшили площі. під кукурудзою, як більш рентабельною культурою в порівнянні з традиційним для України ячменем.

Звісно, критично складний рік приносить труднощі, але й відкриває нові можливості. У поточних умовах фермерам варто замислитися над підвищенням ефективності виробництва. Часи екстенсивного зростання закінчилися, вкладати гроші треба, працюючи на перспективні результати. Тому, щоб бути успішним, навіть пересічному фермеру доведеться розробляти стратегії виробництва не на один рік уперед і контактувати з інвесторами найрізноманітніших рівнів.

А ТИМ ЧАСОМ

Мінагрополітики попросило приватні елеватори допомогти жнивам на Донбасі

Щоб оперативно вивезти врожай із зони військових дій з найменшими втратами, Мінагрополітики на початку липня створило координаційні центри, а ДПЗКУ погодилися приймати зерно на державні елеватори безкоштовно. Цьому прикладу закликали слідувати і власників близько півсотні приватних елеваторів у Донецькій, Луганській і частково Харківській областях. Враховуючи, в яких складних умовах опинилися аграрії у зоні АТО, такий крок дозволяє швидше провести жнива та зніме частину фінансового навантаження з місцевих фермерів. Керівники елеваторів, які підтримали ініціативу, могли звернутися до координаційного центру за телефонами (044)226-27-13 та 280-43-83 з 8.00 до 21.00 або за електронною адресою e-mail [email protected]. На переконання одного з подвижників ідеї взаємодопомоги аграріїв, підприємця зі Сватового Ярослава Михайлова, МінАП сьогодні докладає максимум зусиль, щоб врожай на Донбасі зібрали з мінімальними втратами, а самі фермери створюють своєрідну мережу взаємопідтримки: «Наша сила — в об’єднанні. Таким шляхом десятки років тому пішли фермери Франції, Канади та США. Об‘єднання фермерів дозволить розвивати не лише виробництво, а й переробку та збут».