Подарунки Батьківщині до Дня незалежності і не тільки

20 серпня: остання медаль із басейну

      Коли кореспондент «УМ» після перемог Яни Клочкової телефонував до Афін і розмовляв із віце-президентом Федерації плавання України Андрієм Власковим, цікаво було довідатися не лише про подробиці Яниного виступу, а й про можливості інших наших плавців у олімпійському Акватик-центрі. Пан Власков iз цього приводу жодних ілюзій не плекав, був небагатослівним і на питання про наступні ймовірні медалі відповів по-спартанськи коротко: «Сердінов». Це було вже після того, як на стометрівці брасом відверто провалився Олег Лісогор. Керівництво ФПУ робило основну ставку на молодого плавця з Луганська Андрія Сердінова, який не раз показував гарні результати «на Європі», був срібним призером чемпіонату світу-2003, вигравав етапи Кубка світу, але цього разу мав довести свою спроможність на турнірі особливої ваги — Олімпіаді, у найсерйознішому протистоянні — з крутими американцями. Ішлося про дистанцію — 100 метрів батерфляєм, на якій у недалекому минулому був лідером інший український плавець — Денис Силантьєв (цікаво, що в 2000 році він у цьому виді програми став бронзовим призером чемпіонату світу на «короткій» воді тут же, в Афінах). Щоправда, цього разу досвідчений «Містер Батерфляй», срібний призер Сіднея на 200-метрівці, не доплив на «сотці» навіть до півфіналу — в 1/4 він показав час 53,46 — четвертий у тому кваліфікаційному запливі, який, до речі, виграв Сердінов. 21-річний луганчанин не лише символічно, а й гідно прийняв естафету у старшого товариша, дійшовши до фіналу й налаштувавшись лише на перемогу.

      Упродовж усієї дистанції Андрій ішов «ніздря в ніздрю» з американськими фаворитами — Майклом Фелпсом і Єном Крокером. На половині дистанції Сердінов другий із часом 24,30 сек. (у Крокера — 23,59, Фелпса — 24,36). Поворот, прискорення... Після фінішу Андрій скаже журналістам Першого національного, що гадав, ніби він уже перемагає. Просто не вистачило досвіду: останні гребки точно припали на стінку басейну в американців, а Сердінов, відставши на мізерні 11 сотих, — третій. На жаль. Утім і суперники були гідні: час переможця, вундеркінда Майкла Фелпса — 51,25, це олімпійський рекорд, у Крокера — 51,29, Сердінов показав час 51,36 секунди — новий рекорд Європи (четвертий на цій дистанції — німець Рупрат — відстав більш ніж на секунду!). Та нічого, Андрій вважає, що в нього ще буде шанс реваншуватися, в тому числі й на наступній Олімпіаді.

      Цікаво, що це «золото» стало останньою нагородою 19-річного Майкла Фелпса Третього, здобутою в олімпійських Афінах. На цих Іграх американський плавець із Балтімора, штат Меріленд, планував побити рекорд у «мультимедалізмі», зійшовши на найвищу сходинку п'єдесталу вісім разів. Таке унікальне досягнення мало бути оцінене чеком на мільйон доларів. Утім рекордний план зірвався вже в другий день плавального турніру, коли збірна США з Фелпсом стала лише третьою в естафеті 4х100 м вільним стилем. Але «Балтіморська баракуда», як називали Майкла ще зі школи, не склала руки й продовжила боротьбу. В афінському Акватик-центрі він виловив загалом 5 золотих і 2 бронзові медалі, ставши найуспішнішим олімпійцем хай не за всю історію, а лише на окремо взятих Іграх 2004 року. Крім 100 м батерфляєм, в Афінах Майкл виграв також 200 м цим самим стилем, 200 (з олімпійським рекордом) і 400 м комплексом, також отримав «золото» у складі естафетної команди 4х200 м вільним стилем.

Субота: повний асортимент дорогоцінних металів

      Цього дня в аеропорту Афін було зафіксовано рекордне число пасажирів — 58 892 чоловік, це найбільша кількість за весь час існування повітряних воріт столиці Греції. Уболівальники з різних країн злітаються напередодні заключного тижня Олімпіади, пропустивши зав'язку й віддаючи перевагу кульмінації. Наче намагаючись сподобатися новим глядачам, українські спортсмени 21 серпня здобули по одній медалі кожної проби.

      Клас яхт «Інглінг» новий для Олімпіад, тож для нашої досвідченої Руслани Таран це був ніби новий початок. Їй — 33, в парі з Оленою Пахольчик вона вже двічі ставала бронзовою призеркою Олімпіад у класі «470» — в Атланті й Сіднеї. Зійшовши на берег після завершення австралійської регати-2000, Руслана в розмові з кореспондентом «УМ» майже прямим текстом говорила про завершення кар'єри та переїзд до Греції, де працює тренером її чоловік. Але чотири роки — період значний. За цей час Руслана народила сина, подумала і... повернулася під вітрило в новому класі яхт. Українські тренери дали досвідченій шкіперці карт-бланш на підбір екіпажу, і Таран, не маючи особливого вибору, взяла під крило Світлану Матеушеву iз Севастополя та киянку Ганну Калініну.

      Ставка на сплав досвіду й молодості себе виправдала: перед останнім, 11-м, етапом регати у вітрильному центрі Агіоса Космаса «Інглінг» Руслани Таран ішов на третьому місці. «Золото» достроково забезпечили англійки з досвідченим шкіпером Ширлі Робертсон, які дозволили собі взагалі не виходити на останній старт. Пізніше, в інтерв'ю телевізійникам, Руслана зазначить, що бюджет екіпажу Робертсон разів у двадцять більший, аніж витрати на потреби української команди. Проте наші дівчата в останньому рейсі прийшли п'ятими з найкращими серед фаворитів показниками, що дозволило піднятися в загальному заліку на другу позицію — є «срібло»! Натомість на «бронзову» сходинку опустилися данські яхтсменки, для яких цей етап став просто жахливим — Єнсен, Єсперсен і Отцен узагалі не набрали залікових очок.

      Значно більшого ми чекали від наших чоловіків у класі «470». Але герої Атланти Євген Браславець та Ігор Матвієнко у підсумковому протоколі стали лише дев'ятими. Перед 11-м рейсом дніпропетровці значилися на четвертій позиції, але вирішальну гонку відбули лише з 13-м показником.

      Замість чоловіків-яхтсменів розжилися на бронзові медалі лучники. Щиро кажучи, більші надії ми покладали на жіночу збірну, яка в Сіднеї здобула «срібло». Але Бурдейна, Бережна і Палеха поступилися ще у чвертьфіналі, і честь українського лука належало захищати сильній статі. Якщо в жінок після попередньої Олімпіади зміни в складі були менш відчутними, то в чоловіків — навпаки. Учасник Ігор-2000 Сергій Антонов став тренером команди, нову генерацію представляють Дмитро Грачов зі Львова та Володимир Рубан із Харкова, а веде не надто стабільних товаришів уперед досвідчений Олександр Сердюк, ще один харків'янин. Саме його постріл виявився вирішальним у матчі за третє місце, коли наші робін гуди протистояли американцям. Вісім очок — найпоширеніше в цьому матчі влучання — лише зрівняло б рахунок, але 26-річний Рубан поцілив у «яблучко» — 237:235! Перед цим, в 1/4 фіналу, українці на «мармуровому» Всеафінському стадіоні перестріляли команду Японії — 242:236, а в півфіналі поступилися майбутнім чемпіонам Олімпіади, визнаним асам лука корейцям, — 239:242.

      У суботу в Акватик-центрі завершився олімпійський турнір плавців. Цікаво, що в комбінованій естафеті 4х100 м за збірну США плив не Майкл Фелпс, а Єн Крокер — тренери вирішили, що «Балтіморській баракуді» досить «золота», можна й відпочити. Фелпс не образився, Крокер не підвів, американці знову виграли, до того ж зі світовим рекордом (3.30,68). При цьому Аарон Пірсол, котрий плив за Америку 100 м на спині, заодно покращив світове досягнення ще й на цій дистанції (53,45). А от росіяни знову залишилися без нагород — Вятчанин, Слуднов, Марченко і Попов стали четвертими (3.35,91). Український квартет (Іллічов, Лісогор, Сердінов, Єгошин) показав не набагато гірший час — шостий (3:36.87).

      Для уславленого Олександра Попова цей заплив, швидше за все, став останнім у кар'єрі. Афінські Ігри завершилися для 4-разового чемпіона попередніх Олімпіад безславно. Як і для Росії загалом: наші північні сусіди, традиційно сильні в плаванні, цього разу виграли в басейні лише одну (!) медаль із 96 можливих («срібло» — у Станіслави Комарової).

      Головного болю російським фанам додала ще й Анастасія Мискіна: переможниця «Ролан Гарросу» в жіночому тенісному турнірі Олімпіади не змогла «зачепитися» навіть за третє місце, поступившись австралійці Молік.

      ...Поки «золото» у стрибках на батуті виграв наш Юрій Нікітін, українські гандболістки громили в своєму третьому матчі групового турніру господарок — збірну Греції. Еллінки не є якимись величинами у європейському гандболі, тому Леонід Ратнер дав відпочити кільком провідним виконавцям своєї команди. Однак уже після першого тайму наші дівчата переконливо перемагали — 15:10, а в другій півгрі пропустили стільки ж, а закинули лише на один м'яч менше. Найрезультативніші — Наталя Ляпіна — 7, Ганна Бурмистрова — 5, Олена Яценко й Оксана Райхель — по 4.

      А на головній арені Олімпіади набирала розгону легка атлетика. У тих видах, де розігрувалися медалі, найближче до п'єдесталу підібралася дніпропетровка Олена Антонова, яка стала п'ятою в метанні диску (відстань від «бронзи» — 42 см). А в решті легкоатлетичних дисциплін наші навіть приблизно не фігурували серед претендентів на медалі. Це лише до Олімпіади здавалося, що ветеранка Жанна Блок спроможна на короткий час вийти на пік форми і скласти конкуренцію молодим суперницям. Та не так сталося. Екс-чемпіонка світу, яка знову готувалася за індивідуальною програмою, в Афінах на дистанції 100 м не подолала навіть сито кваліфікації. Щоправда, у півфінальному забігу Жанна навіть показала свій найкращий час у сезоні — 11,23 сек., але це було лише шосте місце в тій вісімці. Причиною невдачі тренери збірної назвали наслідки старих травм і вирішили, що 200 м Жанні не слід бiгти узагалі, лише естафету 4х100. Ще однією колегою Блок по нещастю виявилася Мерлін Отті, колишня ямайка, а тепер представниця Словенії — її часу (11,21) та місця в даному півфіналі (п'ятого) було недостатньо для участі у вирішальному забігу на найпрестижнішу дистанцію.

      Її, зрештою, виграла інша слов'янська бігунка — білоруска Юлія Нестеренко (10,93). Несподівано для багатьох, бо залишила позаду американок, ямайок та ін., але логічно, бо показувала найкращі результати впродовж усіх попередніх забігів. Юлії 25 років, вона з Бреста, де мешкає з чоловіком у гуртожитку й не збирається переїжджати до столиці; попередні досягнення невеликі — третє місце на 60 м на зимовому ЧС-2004 у Будапешті, дві перемоги на 100 м на цьогорічних етапах «Супер-Гран-прі» у Геракліоні та Гейтшеді плюс перше місце на етапі «Золотої ліги ІААФ»-2004 у Римі. В інтерв'ю журналістам Юлія не розкрила секрет своєї підготовки, зазначивши тільки, що цілий рік налаштовувалася саме на Олімпіаду, змінила багато способів тренувань і додала важкоатлетичних вправ. Білоруска шкодує, що через допінговий скандал не змогла вийти на стометрівку грекиня Єкатеріні Тану, хоча Нестеренко із задоволенням із нею позмагалася б. Наразі, як повідомила Юлія у інтерв'ю на сайті www.atens2004.com, вона дуже щаслива, виснажена емоціями і хоче насамперед повернутися додому, до сім'ї, і розділити свою радість із рідними. А в Мінську її чекає Орден Вітчизни ІІІ ступеня, який виписав національній героїні президент Олександр Лукашенко.

Неділя: сушіть весла, забирайте «бронзу»

      У неділю українці здобули на Олімпіаді дві медалі, обидві — бронзові, вранці, в Олімпійському веслувальному центрі «Шиніас». На цьому паралелі не закінчуються: обидві нагороди здобуті в одній дисципліні — академічних парних четвірках, жіночій і чоловічій. І, що цікаво, обидві — у схожій тактичній боротьбі, «на жилах», із мінімальним випередженням команд конкурентів, що в підсумку лишилися за межею призерів. Першими на п'єдестал «вигріб» наш жіночий квартет — Олена Морозова, Тетяна Колесникова, Олена Олефіренко і Яна Дементьєва. На трьох проміжних фінішах — у кінці кожного з трьох перших 500-метрових відрізків — наш човен був лише четвертим; за півкілометра до головної фінішної лінійки українська команда поступалася 1,29 секунди четвірці з Австралії, але наприкінці дистанції потужніше налягли на весла і таки випередили суперниць із Зеленого континенту. Електронний секундомір показав відрив лише у 0,42 секунди — це якась пара десятків сантиметрів у «метровому» еквіваленті. При цьому переможці — німкені — були швидшими за наших на 5 секунд, а срібні призерки — британки — на три.

      «Коли гонка закінчилася, я, щиро кажучи, не знала, яке ми посіли місце. Це було величезне полегшення, коли табло показало «бронзовий» результат нашої четвірки», — поділилася після змагання враженнями Тетяна Колесникова. Стернова Олена Морозова була спокійнішою: «Ми перебуваємо справді в максимальних кондиціях. Ми не пережили особливого стресу». А Яна Дементьєва віддала належне й емоціям, і Оленці: «Це мої перші Олімпійські ігри. Я отримала під час заїзду величезний прилив сил і адреналіну. А вибороти медаль нам допоміг досвід Оленки Морозової».

      Як і в жінок, наша чоловіча четвірка сформована на дніпропетровській основі. І по дистанції хлопці йшли спочатку майже так само мало переконливо, як дівчата, з тією лише різницею, що після 1500 метрів український квартет у складі Сергія Гриня, Сергія Білущенка, Олега Ликова й Леоніда Шапошникова був узагалі п'ятим, відстаючи від межі призерів (її уособлювали поляки) майже на 3,5 секунди. А от останній відрізок перед фінішем наші академісти промчали з найшвидшим часом (1:26.77), що й допомогло на якісь жалюгідні сантиметри, але випередити поляків, котрі вже, мабуть, подумки приміряли бронзові кругляки. Західних сусідів дніпропетровці «зробили» лише на 7 сотих секунди, що дуже мало навіть за мірками плавання, не кажучи вже про веслування. «Ми почали невдало, але таки змогли фінішувати в «призах». Ми були дуже спраглі за медаллю», — пояснив журналістам Леонід Шапошников. Від переможців — росіян — українська четвірка відстала на 2,02 секунди, від «срібних» чехів — на 1,04.

      У решті дисциплін цього дня удача обійшла українців стороною. Чоловіча команда шпажистів у чвертьфіналі програла угорцям (34:38) і боролася надалі лише у «втішному» турнірі за 5-8-ме місця. Богдан Нікішин, Дмитро Карюченко, Максим Хворост і Віталій Ошаров спочатку здолали явно слабших єгиптян — 45:36, а в боях за 5-ту підсумкову позицію ще переконливіше розправилися зі збірною США — 45:33.

      Несподіваний чемпіон Сіднея, світовий рекордсмен Микола Мільчев на цих Іграх заздалегідь не числився у фаворитах і розділив на круглому стенді лише 9-15-те підсумкові місця.

      У фіналі змагання стрільців із гвинтівки з трьох положень наших не було, а напруга сягала такого ступеня, що американець Метт Еммонс, лідируючи після дев'яти пострілів, у вирішальний момент не впорався з хвилюванням і... вистрілив у чужу мішень, розташовану на іншій доріжці. Це одразу відкинуло нещасного Метта на останню позицію, а «золото» перейшло до китайця. І тут вони переходять спортивним янкі дорогу...

      Оминемо увагою легкоатлетичні кваліфікації й згадаємо про чоловічі стрибки у висоту. Фаворит — швед Стефан Хольм — примусив своїх прихильників похвилюватися на висоті 2 м 34 см, яку взяв лише з третьої спроби, а от 2,36 перемахнув одразу. Він і здобув «золото». Натомість американець Метт Хемінгуей 2,34 подолав із першої спроби, а на 2 см вище стрибнути не зміг, хоча й пробував аж тричі. Та сама історія — в чеського стрибуна Ярослава Баби, який задовольнився «бронзою» лише через те, що витратив більше спроб на попередні висоти. На п'ятому місці завершив це змагання 26-річний українець Андрій Соколовський, який з перших разів долав планку на рівнях 2,20, 2,25, 2,29, 2,32, а от цифри 2,34 виявилися для подолянина зависокими.

      Чоловіча стометрівка не стала битвою титанів і — за допомогою фотофінішу — назвала переможцем 22-річного американця Джастіна Гатліна (9,85). Лише одну соту програв португалець Франсіс Обіквелу, ще одну — чемпіон Сіднея Моріс Грін, який цього разу, в 30 років, став третім.

      Досвідчена Олена Жупіна в стрибках із 10-метрової вишки фігурувала серед претенденток на медалі й пройшла до фіналу з четвертим результатом, але невигадливість у вирішальних стрибках відкинула запоріжанку аж на дев'яте підсумкове місце.

      Серед інших видів відзначимо передостанній день спортивної гімнастики. Україна була представлена лише в жіночому опорному стрибку — Оленою Квашею, але наша дівчина задовольнилася шостим місцем. Утім у неї майже все ще попереду, а от у росіянки Світлани Хоркіної — точно позаду. Не діставшись п'єдесталу в абсолютній першості, вона стала тільки восьмою у вісімці учасниць змагань на різновисоких брусах. Гімнастична зірка минулих років зісковзнула з поперечини. Мабуть, варто було перед Олімпіадою більше тренуватися, а не фотографуватися негліже для чоловічих журналів...

      Тим часом розкручується історія навколо нібито несправедливого виграшу в чоловічому багатоборстві американця Пола Хемма. Кореєць Тай Янг Янг, як вважають його співвітчизники, посів у цій дисципліні друге місце лише через те, що судді завищували оцінки Хеммові. У результаті апеляції трьох представників суддівського корпусу вже дискваліфікували. Медаль, щоправда, лишається у гімнаста зі США, а американська сторона пропонує «компроміс» — видати корейцеві друге «золото».

Понеділок-вівторок: незалежності присвячується

      Переддень свята Незалежності приніс Україні лише одну медаль, зате яку дорогу — «золото» гімнаста Валерія Гончарова на брусах. Решта спортсменів, мабуть, вирішили поберегти сили до наступного дня. Зокрема, 23-річний штангіст Анатолій Мушик у категорії 94 кг посів лише восьме місце.

      Цікавіше було 24 серпня. Коли над містами України лунали святкові салюти, на доріжки Олімпійського стадіону грецької столиці виходили один за одним наші атлети. Головні надії вечора вболівальники покладали на бігуна на 1500 метрів Івана Гешка, але ще перед його стартом приємний сюрприз принесла Україні досвідчена Олена Красовська, яка лише тиждень тому відзначила своє 28-річчя. На дистанції 100 метрів з бар'єрами киянка, яка наполегливо й уперто тренувалася після Сіднея, всупереч прогнозам, вирвала у титулованих суперниць срібну нагороду, покращивши при цьому своє власне досягнення (12,45). Американці Хайєс для перемоги знадобилося встановити олімпійський рекорд — 12,37.

      Не можна сказати, що відверто розчарував нас своїм п'ятим місцем Іван Гешко, адже суперники в нього були такі, що не позаздриш, а «золото» здобув світовий рекордсмен Хішам Ель-Герруж із Марокко. Але ще за якихось 200 метрів до фінішу бігун із Кіцмані, котрий свідомо тренується в умовах лісу та сільського стадіону, йшов на, здавалося, твердій третій позиції. Тож чекатимемо успіхів від 25-річного буковинця на наступних змаганнях, зокрема на Олімпіаді-2008. А от на бронзову призерку Ігор-2000 Олену Говорову в потрійному стрибку та екс-чемпіонку світу Жанну Блок у спринті, яким уже за 30, скоріше за все, на таких великих змаганнях ми вже розраховувати не зможемо. Здала свої повноваження й титулована Марія Мутола з Мозамбіку, яка на своїй коронній 800-метрівці не потрапила на п'єдестал (була четвертою після молодих).

      Трохи раніше першу нагороду в день національного свята України приніс важкоатлет Ігор Разорьонов. 34-річний одесит підняв штангу такої ж ваги, як і угорець Ференц Д'юркович, але міг розраховувати лише на «бронзу», оскільки важчий суперника на... 190 грамів. Доводиться шкодувати й дивуватися, що в цій ваговій категорії (105 кг) українське начальство «відчепило» від афінського потяга нашого титулованого Дениса Готфріда. Пояснення, нібито бронзовий призер Атланти, чемпіон світу-1999 в Афінах не готовий до третьої в його житті Олімпіади, м'яко кажучи, не мають під собою грунту. Микола Гордійчук, якого послали до Греції замість Дениса, став лише 11-м.

      Продовжують упевнену ходу на гандбольному жіночому турнірі підопічні Леоніда Ратнера. Наші дівчата виграли всі чотири зустрічі у групі (в тому числі й у головних конкуренток, віце-чемпіонок світу угорок — 23:22 (перший тайм — 8:12, найрезультативніші: Ляпіна — 8 м'ячів, Бурмистрова — 5) і фактично забезпечили собі вихід до півфіналу, оскільки збірна Іспанії — не та команда, яка їх може зупинити. А те, як українки виривали перемогу в команди Угорщини, особливо їхня самовіддача на останніх хвилинах, свідчать про неабиякі можливості цього колективу, який відчув «смак крові».

      На стадії чвертьфіналів, фактично за крок до медалі, припинили боротьбу троє наших боксерів — Віктор Поляков, Олексій Мазикін, Максим Третяк. Не порадувала своїм виступом і абсолютна чемпіонка Європи зі спортивної гімнастики Аліна Козич. Натомість Україна може розраховувати на ще одну медаль у вітрильному спорті — екіпаж Георгія Леончука та Родіона Луки у класі «49-ер» перед останньою гонкою посідав друге місце.

      В ігрових видах спорту можна відзначити сенсаційний вихід до півфіналу футбольної збірної воюючого Іраку, а також «проліт» чинних чемпіонів світу — баскетболістів Сербії і Чорногорії (команда Бодіроги й Дробняка, програвши височезному китайцеві Яо Міну (27 очок), не потрапила навіть до «плей-оф»).