Рідко коли у парламенті стається відразу стільки подій, як 24 липня. Головна з них полягає у тому, що нардепи таки зважилися на «суїцид» — оголосивши про вихід iз коаліції, фракції «УДАР» та «Свобода» підштовхнули Раду до перезавантаження. Адже якщо немає більшості (і якщо вона не сформована протягом 30 днів), призначаються нові парламентські вибори.
Пройти сьомий рівень
Нагадаймо, що теперішня коаліція була створена 27 лютого 2014 року. До її складу ввійшло три фракції та дві депутатські групи: «Батьківщина» (нинішня чисельність її дорівнює 86 народним депутатам), «УДАР» (41), «Свобода» (35), «Економічний розвиток» (41) та «Суверенна європейська Україна» (35). У лютому під угодою про формування більшості підписи поставили 250 депутатів, а за наступні п’ять місяців коаліція дещо «схудла».
Нескладні арифметичні дії свiдчать про те, що достатньо було б якiйсь одній фракції покинути коаліцію, як необхідні для ухвалення рішень 226 голосiв провладна частина ВР втрачала. Вчора лави більшості покинула не одна, а дві фракції — в «мінус» пішли відразу 76 голосів. Відтак уже не важливо, чи підтримає тренд «Батьківщина», котра також завжди виступала за «перезавантаження» парламенту. Більшості нема, і це — доконаний факт. Учора на вечірньому засіданні спікер оголосив про припинення існування коаліції.
Теоретично нова коаліція може бути сформована з тих фракцій, які залишилися. Хоча очільник «Свободи» Олег Тягнибок уже пристрасно поклявся, що не допустить, аби виникла альтернативна більшість. Також теоретично можна тягнути час, вичікуючи місяць, відведений законом для формування коаліції. Але навряд чи Президент Петро Порошенко вдаватиметься до зволікань, особливо тепер, коли підконтрольна йому фракція «УДАР» здала главі держави на руки всі козирі.
«Сьогодні ми запускаємо конституційний механізм, який дозволить Президенту розпустити Верховну Раду і призначити дострокові парламентські вибори», — зазначив «УДАРівець» Віталій Ковальчук. І справді: маючи на руках розвалену коаліцію, Порошенко не тільки може, але й мусить оголошувати про перевибори.
Тим часом не дуже задоволеною демаршем «Свободи» та «УДАРу» лишилася «Батьківщина». Спікер ВР Олександр Турчинов розкритикував рішення фракцій, зазначивши, що депутати могли б спочатку проголосувати за урядові зміни до бюджету і Податкового кодексу, а вже потім оголошувати про вихід iз коаліції. «Я розумію, що таким чином намагаються зірвати урядові закони», — зазначив Турчинов. Пізніше в.о. голови фракції Сергій Соболєв пом’якшив необачно різкі слова свого колеги. «Батьківщина заявляє, що ми йдемо на позачергові парламентські вибори», — урочисто проголосив Соболєв.
І тут же додав дві умови, за яких його партія погоджується на перевибори: «Ми вважаємо єдиною можливістю проведення виборів вдосконалення закону про вибори на пропорційній основі за відкритими списками. І друге — негайне наведення порядку і завершення звільнення території України від російських загарбників і тих терористів, які їх підтримують. Сьогодні це відповідь на всі ключові питання, і в цих умовах наша фракція чітко заявляє свою позицію щодо позачергових парламентських виборів», — підбив підсумок Соболєв.
А тим часом, поки Соболєв формулював свій ультиматум, дев’ятеро нардепів «Батьківщини» в індивідуальному порядку написали заяви про вихід iз фракції. Серед них, зокрема, Олександр Бригинець, Микола Томенко та Володимир Ар’єв. Про це заявив сам Томенко на брифінгу у Верховній Раді. Зрозуміло, що, висуваючи вимогу щодо «звільнення України від російських загарбників», «Батьківщина» має на меті відсунути вибори на якомога більш віддалений термін. Позаяк путінські найманці добровільно йти зі сходу не бажають, а сили АТО, навіть роблячи максимум можливого, ще досить далекі від того, аби покласти край війні.
Про комуністів та бюджет наш насущний
На тлі розвалу коаліції навіть довгоочікувана звістка про ліквідацію фракції КПУ виглядала доволі блідо. Хоча з неї й почалося вчорашнє засідання. Відкриваючи його, голова ВР Турчинов сказав: «Оголошую про розпуск депутатської фракції Комуністичної партії України у Верховній Раді VII скликання. Це історична подія. Я сподіваюся, що ніколи більше комуністичних фракцій в українському парламенті не буде».
А тим часом Окружний адміністративний суд Києва розпочав слухання з приводу заборони діяльності КПУ. Нагадаємо, до суду з відповідним позовом звернувся Мін’юст — останній має намір анулювати реєстрацію Компартії, спираючись на судовий вердикт. Учора відбулося перше засідання суду, на яке преса потрапити практично не змогла — через великий ажіотаж довкола події і скромні розміри судового залу. Пізніше стало відомо, що, провівши ознайомче засідання, суд вирішив повернутися до розгляду цього питання 14 серпня о 10-й ранку.
Що стосується парламенту, то в його порядку денному вчора залишалось ще одне вкрай важливе питання — зміни до бюджету на поточний рік. Їх депутати домовилися розглянути на вечірньому засіданні, тобто вже тоді коли цей номер «УМ» здавався у друк. Говорячи про бюджет, фракції «УДАРу» та «Свободи» (які явно мали вчора бенефіс), заявили, що не підтримують урядовий законопроект. «Фракція ухвалила рішення, що ми не голосуємо за цей проект змін до бюджету, який запропонував уряд. Він є антисоціальним, не дає перспективи для розвитку України», — відкоментував рішення фракції народний депутат Павло Розенко.
За його словами, розгляд даного законопроекту має бути відкладено, його необхідно доопрацювати відповідно до пропозицій парламентських фракцій і депутатських груп. У свою чергу народний депутат фракції «Свобода» Олександр Мирний також заявив, що «ми за це (зміни до бюджету) голосувати не будемо». Квінтесенція ж запропонованих змін полягає у тому, аби збільшити витрати Резервного фонду на обороноздатність держави на 600 мільйонів гривень за рахунок коштів, зекономлених на другому турі президентських виборів. «Позика» з Резервного фонду також мала піти на відновлення постраждалих від воєнних дій територій країни.
А ТИМ ЧАСОМ...
Акурат у той день, коли Рада зробила перші кроки до саморозпуску, з’явилися свіжі соціологічні дані щодо рівня підтримки тих чи інших політичних сил. Дослідження проводила соціологічна група «Рейтинг» і з’ясувала вона наступне. Якби вибори до Верховної Ради відбувалися сьогодні, то партія Петра Порошенка «Солідарність» перемогла б на виборах iз результатом у 23,3%. Другу позицію (13%) посідає Радикальна партія Олега Ляшка. Третє місце — за «Батьківщиною» Юлії Тимошенко (11,1%). «УДАР» Віталія Кличка має близько 7,3%. На грані проходження — «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка (4,9%). Також — теоретично — у Верховну Раду можуть потрапити КПУ, «Свобода», «Сильна Україна» та Партія регіонів. Звісно, з подібними результатами не все так однозначно. Високий рейтинг «Солідарності» пов’язується з ім’ям її лідера — Петра Порошенка, проте чи збереже партія свої позиції, якщо на чолі її списку будуть інші персони?