Приємно, коли Президент країни легко й швидко підписує прийняті Радою закони. Особливо якщо ці закони — довгоочікувані й, говорячи без перебільшення, історичні. Позавчора парламент ухвалив зміни до регламенту ВР, які дозволяють розпустити фракцію КПУ. Вчора Петро Порошенко завізував своїм підписом ці зміни. Тепер комуністичній фракції можна з повним правом сказати «до побачення». Чи то пак «прощай». Бо хоч самі комуністи у складі законодавців iще лишаються, їхня фракція вже не існує. Спікер ВР Олександр Турчинов попросив лише добу, щоб формалізувати ліквідацію фракції й оголосити про це з трибуни парламенту. Сьогодні новий Регламент буде надрукований у «Голосі України», і це дозволить вважати його таким, що набрав чинностi.
Свій програш українські комуністи усвідомили не відразу. Їхньому лідеру довелося пояснювати в доступній навіть його розумінню манері, що він у сесійній залі — персона небажана. Учорашній ранок у Раді розпочався з фізичної розминки — «свободівець» Олексій Кайда попросив спікера виставити з зали Петра Симоненка. Турчинов відмовився це зробити, пояснивши, що існує певна колізія щодо того, яким чином депутата видаляють iз сесійної зали. Тоді у Раді зчинилася вже традиційна для останнього часу бійка з урочистим виносом тіла дорогого Петра Миколайовича за межі сесійної зали. Туди ж — у стані «когнітивного дисонансу» — доправили й «регіонала» Миколу Левченка, котрий учора, очевидно, не зрозумів заборони бути присутнім на пленарних засіданнях упродовж трьох днів.
Великий ажіотаж довкола ліквідації фракції КПУ дещо знівелював робочий настрій нардепів. Вони, щоправда, як і вчора, вимагали від Президента негайної ратифікації угоди про Асоціацію з ЄС, проте усі розмови точилися здебільшого довкола вигнання «червоних» iз парламентського раю. Але й тут слід чітко відділяти подію як таку від популізму, що її супроводжує. Нічого надзвичайного у розпуску фракції, котра втратила третину своїх членів, немає. Та й Компартію новий регламент ВР аж ніяк не ліквідував. Повторимося: наразі — справа за судом, котрий розглядатиме її законодавчу заборону (до речі, вже сьогодні). Остаточно ж долю КПУ вирішуватиме виборець, котрий проголосує або не проголосує за цю партію на найближчих виборах.
З цього приводу влучно висловився політолог Євген Магда, який зазначив наступне: «Я не здивуюсь, якщо вони перелицюються, вивернуть старий піджак назовні, поставлять іншу підкладку і будуть називатися «Нові ліві», чи «Прихильники Петра», не вказуючи, що це Симоненко, а будуть думати, що це Порошенко. І на цьому тлі можуть знову повернутися до ВР. Тобто казати про те, що розпуск фракції комуністів поставив хрест на всій лівій ідеї — це дуже велике перебільшення».
А тим часом депутат Олександр Бригинець (фракція «Батьківщина») знайшов своїм колегам цікавіше заняття, аніж важка атлетика, де замість штанги — Симоненко чи Левченко. Бригинець написав закон, який дозволить усім парламентарiям хоч зараз відбути на фронт i воювати там без ускладнень для політичної кар’єри. «Зараз згідно. зi ст. 29 Закону «Про статус народного депутата України», депутат на строк виконання своїх повноважень звільняється від призову на військову службу або навчальні збори. Я пропоную внести поправку: в умовах, коли в країні йдуть воєнні дії, народний депутат може або добровільно, без складання повноважень, відправитися на фронт, або, якщо він підлягає призову на строкову службу, бути викликаним туди. На депутатів інших рівнів цей закон не поширюється, оскільки чинне законодавство й так дозволяє призвати їх в армію», — роз’яснив Бригинець.
Між іншим, ініціатива нардепа не дуже сподобалася його колегам. «Свободівець» Юрій Сиротюк говорить, що закон і так не забороняє нардепу, якщо він бажає, взяти зброю в руки, записавшись добровольцем в один зі сформованих батальйонів. «Депутат принесе більше користі, якщо він доб’ється ухвалення законів, які зміцнюють оборону України, а не вб’є кілька бойовиків», — вважає Сиротюк. Тим часом в.о. голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв не зміг відповісти журналістам, чи підтримають депутати закон, поданий Бригинцем.