Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Посеред літа в серці рідного міста Путіна з’явилася «йолка».
ОМайже місяць у Санкт-Петербурзі триває бієнале сучасного мистецтва «Маніфеста 10». І лише на днях дворічна виставка почала набирати рис того, чим і має бути така бієнале. Тобто відповідати місцю і часу, зачіпаючи насущні проблеми сьогодення, а не одні тільки питання естетики. Відбувається це в паблік-арт програмі, яку курує Іоанна Варша.
Немає нічого важливішого від того, що відбувається зараз в Україні, — ця думка висловлювалася за минулі місяці багатьма і не один раз. Уперше на бієнале вона прозвучала, коли група художників з Європи відмовилася їхати у Петербург. Удруге її висловив відомий український фотограф Борис Михайлов, який свою виставку у рамках бієнале присвятив Майдану і назвав «Театр військових дій. Другий акт. Антракт». Так вогнище революції з’явилося у серці рідного міста Путіна. Росіяни нарешті змогли зазирнути по інший бік барикад.
А тепер у них немає іншого виходу, як вивчити київський Майдан як свої п’ять пальців. На днях естонська художниця, режисер-документаліст Христина Норман побачила в ландшафті, який будь-який петербуржець знає напам’ять, київський Майдан. В її проекті «Сувенір» Дворцова площа та околиці стали революційним Києвом. Художниця перейменувала петербурзькі об’єкти, створивши «Суб’єктивний ландшафт».
Зимовий палац зіграв роль Національного художнього музею. Кутова частина Дворцової площі стала готелем «Україна». Олександрівській колоні відвели стели з київського Майдану. Вхід на експозицію «Маніфести 10» перетворився на вихід київської станції метро «Майдан Незалежності».
Для київського ландшафту у Пітері не вистачало тільки новорічної ялинки, яка зіграла у протестах чи не найважливішу роль. Під час революції від неї залишився тільки металевий каркас, адже соснові деталі пішли на будівництво барикад. Тож Христина Норман посеред Дворцової площі встановила зелену залізну конструкцію, більше звичну для новорічних свят.
До проекту Христина Норман додала відео. У фільмі інша художниця «Маніфести», киянка Алевтина Кахідзе, учасниця подій на Майдані, розмічає територію, крокуючи площею і ніби поєднуючи два простори — київський і петербурзький.
У Петербурзі «йолку» сприйняли як меморіал і нагадування про те, що відбувається і чого не має бути. «Сувенір» із Києва стоятиме на головній площі малої батьківщини Путіна до 3 серпня, а сама «Маніфеста 10» триватиме до 31 жовтня.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>