Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Посеред літа в серці рідного міста Путіна з’явилася «йолка».
ОМайже місяць у Санкт-Петербурзі триває бієнале сучасного мистецтва «Маніфеста 10». І лише на днях дворічна виставка почала набирати рис того, чим і має бути така бієнале. Тобто відповідати місцю і часу, зачіпаючи насущні проблеми сьогодення, а не одні тільки питання естетики. Відбувається це в паблік-арт програмі, яку курує Іоанна Варша.
Немає нічого важливішого від того, що відбувається зараз в Україні, — ця думка висловлювалася за минулі місяці багатьма і не один раз. Уперше на бієнале вона прозвучала, коли група художників з Європи відмовилася їхати у Петербург. Удруге її висловив відомий український фотограф Борис Михайлов, який свою виставку у рамках бієнале присвятив Майдану і назвав «Театр військових дій. Другий акт. Антракт». Так вогнище революції з’явилося у серці рідного міста Путіна. Росіяни нарешті змогли зазирнути по інший бік барикад.
А тепер у них немає іншого виходу, як вивчити київський Майдан як свої п’ять пальців. На днях естонська художниця, режисер-документаліст Христина Норман побачила в ландшафті, який будь-який петербуржець знає напам’ять, київський Майдан. В її проекті «Сувенір» Дворцова площа та околиці стали революційним Києвом. Художниця перейменувала петербурзькі об’єкти, створивши «Суб’єктивний ландшафт».
Зимовий палац зіграв роль Національного художнього музею. Кутова частина Дворцової площі стала готелем «Україна». Олександрівській колоні відвели стели з київського Майдану. Вхід на експозицію «Маніфести 10» перетворився на вихід київської станції метро «Майдан Незалежності».
Для київського ландшафту у Пітері не вистачало тільки новорічної ялинки, яка зіграла у протестах чи не найважливішу роль. Під час революції від неї залишився тільки металевий каркас, адже соснові деталі пішли на будівництво барикад. Тож Христина Норман посеред Дворцової площі встановила зелену залізну конструкцію, більше звичну для новорічних свят.
До проекту Христина Норман додала відео. У фільмі інша художниця «Маніфести», киянка Алевтина Кахідзе, учасниця подій на Майдані, розмічає територію, крокуючи площею і ніби поєднуючи два простори — київський і петербурзький.
У Петербурзі «йолку» сприйняли як меморіал і нагадування про те, що відбувається і чого не має бути. «Сувенір» із Києва стоятиме на головній площі малої батьківщини Путіна до 3 серпня, а сама «Маніфеста 10» триватиме до 31 жовтня.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>