Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скрипаль Анатолій Баженов укотре підтвердив актуальність старовинної музики на фестивалі «Віденські вечори». (Фото з соцмережі.)
Сьогодні в Національному будинку органної та камерної музики України відбудеться заключний концерт фестивалю «Віденські вечори». Камерний ансамбль «Київ» та лауреат міжнародних конкурсів Максим Сидоренко (орган) виконають твори Гайдна, Моцарта, Бетховена.
Уже традиційно у першій половині липня, у пору, коли під час вечірніх концертів вітражі київського костьолу Святого Миколая, який iз 1980 року перебудували під концертний зал Національного будинку органної та камерної музики, пропускають промені сонця, на вулиці Червоноармійській, 77 проходять «Віденські вечори».
Цього року міні-фестиваль складався з п’яти концертів. «Віденські вечори» розпочали заслужений ансамбль України — квартет імені Лисенка (народний артист України Анатолій Баженов (перша скрипка), заслужені артисти Олег Серединський (друга скрипка), Сергій Романський (альт) та народний артист Іван Кучер (віолончель). На першому концерті прозвучали камерні та органні твори австрійських композиторів XVIII—XX ст.: Моцарта, Гайдна, Бетховена, Шуберта, Брукнера, Штрауса, Хельмесбергера та Крейслера. Можна було почути твори різні за настроєм та рівнем складності виконання. Особливо слід вiдзначити прем’єри (обробки для невеликого ансамблю): Бетховен — Adagio cantabile з «Патетичної сонати» та Andante (для скрипки, фортепіано та віолончелі), Шуберт — «Молитва» (для фортепіано та альта).
Одна з найважливіших подій фестивалю — виконання Ансамблем класичної музики ім. Лятошинського ораторії «Каяття Давида» Моцарта та меси Salve Regina Гайдна.
Завідуючий кафедрою скрипки Національної музичної академії України ім. Чайковського, професор, лауреат Державної премії ім. Шевченка Анатолій Іванович Баженов розповів «УМ», що спочатку в Києві був фестиваль «Віденські класики». Три роки тому програму фестивалю розширили виконанням творів віденських композиторів XVIII—XX ст.ст. «За всю історію музики у світі не було міста з такою концентрацією великих музикантів, як Відень XVIII—XX ст., — підкреслив Баженов. — Протягом 100 років в Австрії жили та творили Гайдн, Глюк, Моцарт, Чімароза, Бетховен, Шуберт, Брамс, Брукнер, Гуммель, Малер, батько та сини Штрауси, Крейслер та багато інших. Творчість цих композиторів є надбанням не лише тодішньої Австро-Угорської імперії, а й усього світу. Про це ми хотіли нагадати публіці своїм фестивалем «Віденські вечори». А також довести актуальність старовинної музики».
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>