Скрипаль Анатолій Баженов укотре підтвердив актуальність старовинної музики на фестивалі «Віденські вечори». (Фото з соцмережі.)
Сьогодні в Національному будинку органної та камерної музики України відбудеться заключний концерт фестивалю «Віденські вечори». Камерний ансамбль «Київ» та лауреат міжнародних конкурсів Максим Сидоренко (орган) виконають твори Гайдна, Моцарта, Бетховена.
Уже традиційно у першій половині липня, у пору, коли під час вечірніх концертів вітражі київського костьолу Святого Миколая, який iз 1980 року перебудували під концертний зал Національного будинку органної та камерної музики, пропускають промені сонця, на вулиці Червоноармійській, 77 проходять «Віденські вечори».
Цього року міні-фестиваль складався з п’яти концертів. «Віденські вечори» розпочали заслужений ансамбль України — квартет імені Лисенка (народний артист України Анатолій Баженов (перша скрипка), заслужені артисти Олег Серединський (друга скрипка), Сергій Романський (альт) та народний артист Іван Кучер (віолончель). На першому концерті прозвучали камерні та органні твори австрійських композиторів XVIII—XX ст.: Моцарта, Гайдна, Бетховена, Шуберта, Брукнера, Штрауса, Хельмесбергера та Крейслера. Можна було почути твори різні за настроєм та рівнем складності виконання. Особливо слід вiдзначити прем’єри (обробки для невеликого ансамблю): Бетховен — Adagio cantabile з «Патетичної сонати» та Andante (для скрипки, фортепіано та віолончелі), Шуберт — «Молитва» (для фортепіано та альта).
Одна з найважливіших подій фестивалю — виконання Ансамблем класичної музики ім. Лятошинського ораторії «Каяття Давида» Моцарта та меси Salve Regina Гайдна.
Завідуючий кафедрою скрипки Національної музичної академії України ім. Чайковського, професор, лауреат Державної премії ім. Шевченка Анатолій Іванович Баженов розповів «УМ», що спочатку в Києві був фестиваль «Віденські класики». Три роки тому програму фестивалю розширили виконанням творів віденських композиторів XVIII—XX ст.ст. «За всю історію музики у світі не було міста з такою концентрацією великих музикантів, як Відень XVIII—XX ст., — підкреслив Баженов. — Протягом 100 років в Австрії жили та творили Гайдн, Глюк, Моцарт, Чімароза, Бетховен, Шуберт, Брамс, Брукнер, Гуммель, Малер, батько та сини Штрауси, Крейслер та багато інших. Творчість цих композиторів є надбанням не лише тодішньої Австро-Угорської імперії, а й усього світу. Про це ми хотіли нагадати публіці своїм фестивалем «Віденські вечори». А також довести актуальність старовинної музики».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
