В умовах воєнного часу

Українська економіка з кожним днем бойових дій повільно, але невпинно прямує донизу. За підсумками травня, падіння промислового виробництва становить 7,4%. Особливо сильно впало машинобудування — за даними експертів, до 60%. Через дорогий російський газ зупинилося хімічне виробництво, а через припинення кредитування — будівництво. Падіння цього сектору економіки сягає 22%.

Брюссель замість Москви

Подальша перспектива виглядає двояко. З одного боку, війна з Росією фактично перекрила наш експорт до одного з найбільших і найневибагливіших ринків збуту. Перманентно то натхненна перемогами, то розсерджена невдачами на українському фронті Москва продовжує наполегливо закручувати гайки українському імпорту. Після сиру, який періодами починає «не відповідати» високим російським стандартам, під заборону потрапило також пиво, дитячі соки та плодоовочева продукція. Але і це, як виявилося, були тільки квіточки. Окрім галузевих обмежень — на кшталт заборони ввезення українського м’яса, молока чи кондитерських виробів — наш східний сусід планує запровадити ненульову ставку для всього імпорту з України, Грузії та Молдови. У відповідь на підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Нині російське Мінекономіки думає, як би ще ефективніше перекрити кисень українським виробникам. В ідеалі для них це мало би дати ефект, схожий на санкції Заходу щодо самої Росії. Щоправда, як досягти такого результату, остаточно не порушуючи норм міжнародного права, Москва поки що не знає. Адже більшість кроків, які пропонує їхнiй уряд, спровокують серйозні «розборки» у межах СОТ, членом якої є Росія. Тож головні уми Кремля нині розглядають варіанти, як обійти ці норми з мінімальними втратами для себе — і таки «покарати» неслухняних сусідів.

Утiм асоціація з ЄС несе і цілком реальні переваги для нашого виробника. Підтримку Брюсселя, скажімо, відчують українські металурги. Режим автономних преференцій експерти вважають, по суті, безмитним режимом торгівлі на території Євросоюзу. І цей фактор — після того, як документ запрацює, — має допомогти нашим сталеварам уникнути падіння.

У плюсах також будуть сільське господарство та харчова промисловість. «Раніше ввезення цієї продукції, виробленої в Україні, було обмежене, — каже економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — Нині ж ми можемо у межах квоти постачати продукцію без митних зборів. Це дозволить наростити експорт цукру, зернових, крохмалю. Існує ймовірність, що наші виробники, пройшовши сертифікацію, зможуть вийти на ринок Євросоюзу. Насамперед це стосується м’ясних і молочних продуктів. Нині, як відомо, їх продаж на Захід обмежений вимогами до якості і походження сировини».

Гармати стріляють, а депозити ростуть!

Однак будь-яке зростання нашої економіки — це усього лише перспектива. Причому доволі віддалена. У найближчій же ж перспективі — прискорення падіння ВВП та зростання інфляції. Навіть новий керівник НБУ Валерія Гонтарєва доєдналася до хору експертів, які вбачають великий і жирний мінус у наших підсумках 2014 року. За її прогнозами, ВВП України впаде на 4,6%. Це ще доволі оптимістично на тлі висновків рейтингової агенції «Стандарт енд Пурз», яка днями оприлюднила своє бачення — мінус 7%.

Натомість, на думку Гонтарєвої, інфляція у державі цьогоріч становитиме 17-19%. За урядовими ж прогнозами, вона має бути не вищою 12%. Утiм, імовірно, вже невдовзі уряд перегляне своє бачення — у песимістичніший бік. Адже 12% інфляції наша країна має вже нині — а вважати, що до зими ситуація поліпшиться, було би досить наївно.

Натомість, усупереч деяким прогнозам, на курс національної валюти цей та інший фактори не тиснутимуть — стабільності гривні, принаймні найближчим часом, нічого не загрожує. За даними Нацбанку, чиста пропозиція іноземної валюти у другому кварталі становила 500 млн. доларів. У першому, як відомо, був чистий попит на рівні 1,8 млрд. доларів. Цей факт — фактичне охолодження українців до купівлі «зелених» — дозволив стабілізувати міжбанківський валютний ринок. Окрім цього, було зафіксовано зростання депозитів у національній валюті — на 3,3%, або 7,1 млрд. доларів.

Чиновник, поділися з солдатом!

Опинившись у цій ситуації, влада змушена економити. Днями Кабмін скерував до Верховної Ради узгоджені з Міжнародним валютним фондом зміни до державного бюджету 2014 року. Пропонується збільшити доходи держбюджету з 372,9 до 378,8 млрд. гривень, а також витрати — із 436,7 до 442,6 млрд.

Показник максимального держборгу планується збільшити із 664 до 814,2 млрд. гривень. Тобто, на 22,6%. Як пояснюють, чиновники — у зв’язку з девальвацією гривні. Утримати баланс буде непростим завданням для урядовців. Відтiк капіталу з України, який наприкінці весни загальмувався, нині знову набирає обертів. Про будь-яке зростання інвестицій у державу, яка воює, також говорити недоречно.

Тож подальші кроки Кабміну щодо рішучої економії виглядають цілком логічно. Законопроект, розданий нардепам, передбачає скорочення на 70% витрат на забезпечення органів діяльності виконавчої влади, які здійснюють контроль у сфері захисту природного середовища, фінансовий контроль, експортний та архітектурно-будівельний, а також структур, що регулюють туризм, інфраструктурні проекти, ветеринарну медицину, захист рослин. Менше платитимуть суддям. Назагал, під урізання потрапляють практично всі державні структури, окрім тих, що забезпечують обороноздатність держави.

Також у держбюджеті з’являться дві нові статті. Перша з них дозволить Кабміну за узгодженням із Верховним головнокомандувачем збільшувати фінансування структурам, які виконують завдання із захисту держави. Друга — скасує дію закону «Про держзакупівлі» у випадках забезпечення армії. Таким чином, економіка переводиться на ручне управління, яке зазвичай є великим мінусом. Але за умов війни може бути єдиним виходом.

Окрім цього, на проведення АТО до кінця року треба 9,1 млрд. гривень. На розміщення біженців, відновлення інфраструктури на Донбасі треба ще 16 млрд. Плюс 37,7 млрд. гривень — на забезпечення апаратів вiйськових аташе за кордоном — враховуючи суттєву девальвацію нацвалюти.

Аби знайти гроші, запрацюють нові податки. Скажімо, 15% податку на депозити зможуть принести країні 3,3 млрд. гривень. Але головний наголос робитимуть на економію. Скажімо, після скорочень усіх надбавок працівникам облдержадміністрацій та міністерств дозволять працювати за сумісництвом...