Бізнес під дулом автомата

Війна вже стає доконаною реальністю України, і з цим треба вчитися жити всім — у тому числі й суто мирним ознакам нашого життя. Обриси війни в економічній площині днями озвучили міжнародні експерти, які додали суттєвого песимізму у макроекономічні прогнози, та уряд, що готується до організації роботи економіки в умовах воєнного часу.

ВВП у мінус, зарплати на місці!

Міжнародний валютний Фонд, урахувавши динаміку подій на сході нашої держави, суттєво погіршив свій прогноз українського ВВП. Якщо ще до повномасштабної російської агресії вважалося, що він має становити у найгіршому випадку 0%, то нині аналітики МВФ стверджують: за підсумками року показник ВВП може становити 6,5% зi знаком мінус. Про це, зокрема, заявив керівник місії Міжнародного валютного фонду Микола Георгієв. За його словами, ситуація на сході змусила Фонд переглянути програму співпраці й внести суттєві зміни у деякі її ключові елементи.

Відтак свій попередній песимістичний прогноз у 5% МВФ суттєво погіршив — до 6,5%. І, як зауважують експерти, це може бути далеко не останнє коригування. Ясна річ, у гірший бік. Окрім цього, витрати на воєнну кампанію, недоотримання надходжень до держбюджету зi східних регіонів зумовлять суттєве збільшення фіскального дефіциту.

Відтак, за пропозицією Фонду українська влада взяла на себе зобов’язання переглянути надходження до бюджету в обсязі 1% від ВВП, а також обмежити зростання зарплат і пенсій у 2015 році рівнем інфляції.

Ще песимістичніше ставиться до українських перспектив одна з найконсервативніших рейтингових агенцій — «Стандарт енд Пурз». За її підрахунками, цьогоріч український ВВП обвалиться на цілих 7%! Цікаво, що раніше, до початку активних воєнних дій, аналітики «Стандарт енд Пурз» стверджували, що нинішній кризовий рік економіка України закінчить із плюсом: ВВП зросте на 1,3%. «Напружені стосунки між Україною та Росією, конфлікт на сході України — попри його локалізацію у Донецькій та Луганській областях — продовжують тиснути на політичну та економічну стабільність України. Ми не очікуємо суттєвого відновлення до 2016 року», — заявили у компанії.

Точка зору міжнародних експертів цілком і повністю збiгається з висновками вітчизняного Держкомстату: падіння реального ВВП у нашій державі стрімко прискорюється. Якщо в січні-травні ВВП становив 97,7% відповідно до аналогічного періоду минулого року, то вже у січні-червні — всього лише 97%. При цьому найрадикальніше падіння відбулося у червні — 94,1%. У травні, для прикладу, було 95,1%.

Єдиний, мабуть, плюс у цій ситуації: міжнародні агенції підвищили рейтинговий прогноз із «негативного» до «стабільного». Свою точку зору вони пояснили насамперед тісною співпрацею офіційного Києва з Міжнародним валютним фондом. Тобто, коштів МВФ цілком достатньо для покриття потреб України у фінансуванні. Другим аргументом послужила єдність нинішнього українського уряду.

Підприємства — під військкоматом

Але сказане тут — ще тільки квіточки. Головне, що держава готується до незворотного — переходу до мобілізаційної економіки. Про це на останньому засіданні уряду ще перед вихідними заявив наш Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. «Ми знаходимося у фактичному стані війни, — сказав Прем’єр. — Я дам необхідні доручення для підготовки національної економіки в умовах мобілізації і захисту людей». Саме зараз, у ці хвилини, уряд розробляє стратегію економічної структури країни у цих умовах.

Якщо стежити за словами чиновників, головна увага всього державного механізму віднині спрямовується у бік армії — цілковита протилежність того, як жила країна упродовж останніх двадцяти років. «Буквально за кілька останніх місяців уряд зумів зробити для боєздатної армії більше, ніж за останні десятиліття», — сказав міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак.

Про те, як може виглядати українська економіка на воєнному становищі, розмірковують аналітики. «Існують два варіанти мобілізаційної економіки. Перший це так званий «ізраїльський» сценарій, другий — командна економіка часів СРСР», — каже старший економіст CASE-Україна Володимир Дубровський. Якщо ми підемо першим шляхом, то влада скорочуватиме бюджетні витрати за статтями, які не пов’язані з обороною. Можуть скоротити пільги: ті, що не пов’язані майновим статусом (допомога малозабезпеченим. — Ред.) та зобов’язаннями на кшталт чорнобильських.

«Утім не варто драматизувати це питання, — застерігає Дубровський. — Варто визнати, що в Україні лише четверта частина коштів потрапляє до малозабезпечених». Натомість, за його словами, мобілізаційна економіка СРСРівського стандарту набагато небезпечніша. Це той випадок, коли влада масово мобілізує приватні підприємства. «Наслідки від такої мобілізації гірші, ніж від самої війни, — каже експерт. — Якщо наш бізнес, який і без того перебуває нині у плачевному стані, примусять робити щось для потреб армії, то крах стане цілком iмовірним».

Ідеться про цілковитий економічний крах України, який вважають мрією Путіна. Як стверджують джерела, ідея-фікс російського диктатора — вже до осені отримати в Україні економічну руїну.

Чи поведеться наша влада на провокацію, нині однозначно сказати важко. Аналітики сподіваються, що найгіршого не трапиться: уряд України дотримується ліберальних поглядів, а окрім цього, перебуває у тісному контакті з кредитором — Міжнародним валютним фондом. «Якщо би на місці Прем’єра був не Яценюк, а Азаров, то можна навіть не сумніватися, що він пішов би другим шляхом», — резюмує Дубровський.

«Призов» — за два-три дні

Не менш важливе питання — динаміка переходу на мобілізаційний режим. Адже якщо затягнути цей процес, то наслідки можуть виявитися незворотними. «Рішення влади перейти на такий режим вважаю своєчасним: час затягнути пояси і переходити на раціональне використання коштів», — каже екс-міністр економіки Богдан Данилишин. За його словами, нічого надто трудомісткого у переході із мирних на воєнні рейки не існує. «Якщо працюватиме сильна команда експертів, то подібний перерозподіл коштів можна провести за два-три дні, — каже екс-чиновник. — Насамперед, варто переглянути соціальні програми і дотовані галузі. Наприклад, держава вже давно втратила контроль за тим, які пільги і кому надають у сільському господарстві. Ще одне питання: відтік капіталу за кордон. За січень-червень із країни було виведено 26 млрд. доларів, і 80% із них прийшлося на Кіпр».

На думку керівника аналітичного департаменту компанії «Конкорд-Кепітал» Олександра Паращія, у короткотерміновому періоді всі ці заходи не матимуть радикального впливу на економіку держави. «Те, що нині відбувається на сході, може мати значно гірший вплив, ніж будь-яка мобілізація, — стверджує Паращій. — До того ж iдеться про вимушений крок, і всі це мають зрозуміти».