Я — не я, і граната не моя

Не далі як у попередньому номері «Україна молода» писала про розкішне життя лідера КПУ Петра Симоненка — й про нерухомість в Іспанії, й про авто «Астон Мартін» у його гаражі. Соратник Симоненка по парламентській фракції — Спиридон Кілінкаров — живе значно скромніше. І дача у нього — не під Мадридом, а всього лише у селі Стукалова Балка під Луганськом, захоплюється він зовсім не колекціонуванням преміум-автівок.

Власне, про те, чим захоплюється Кілінкаров, варто розповісти детальніше. Позавчора ввечері бійці батальйону «Айдар» виявили арсенал зброї та боєприпасів у дачному будиночку Кілінкарова. Про це повідомили джерела в ТСН. Відразу після віднайдення цікавої знахідки «айдарівцям» довелося стримувати натиск терористів «ЛНР» та так званої афганської «міліції». Останні намагалися видалити бійців iз території дачної ділянки. На підмогу терористам прибув і начальник так званої «народної міліції» Анатолій Науменко. Відтак «айдарівці» згрупувалися й почали чекати на підмогу з боку ЗСУ.

А тим часом народний депутат, котрого давно підозрюють у постачанні зброї терористам, назвав останні події у Стукаловій Балці «брутальною провокацією». «Ніякого захоплення не було, відбулася спроба провокації. Бійці української армії зайшли у двір до батьків моєї дружини і поклали в собачу будку якусь зброю. Після того як я з ними поговорив по телефону, вони забрали зброю і пішли з території мого будинку. Начальник УВС, як було заявлено у ЗМІ, не приїжджав», — заявив Кілінкаров. 

Окрім «бійців української армії», які нишпорять по собачих будах, Кілінкаров запримітив ще й мародерів. «Вони їздять на крадених машинах, вільно пересуваються по території, яку контролюють українськi війська. Подібні нальоти відбуваються практично щодня. Місцеві жителі ридають і рвуть на собі волосся від того, що відбувається, а держава не в змозі вирішити це питання. Я неодноразово інформував і в письмовому вигляді, і в усній формі й координатора антитерористичної операції, і начальника УВС про ситуацію, яка склалася в населених пунктах, що знаходяться в зоні контролю батальйону «Айдар», — скаржиться нардеп.

А тим часом про фінансову та іншу співпрацю терористів і комуністів уже відкрито говорять українські спецслужби та політики. Та, зрештою, про це заявляють і самі комуністи. Керівник фракції КПУ в Луганській облраді Олександр Андріянов заявив, що його фракція у повному складi перейшла до парламенту так званої «ЛНР». При цьому він натякнув, що колабораціонізм з терористами фактично був освячений центральним офісом КПУ. Чи не є тому яскравим доказом й інцидент, пов’язаний iз Кілінкаровим?

Останній, звісно, міг би викрутитися більш майстерно, аніж оповідаючи байки про підкинуту йому зброю. Міг би, наприклад, заявити, що вирішив запастися зброєю на випадок акту примусового сепаратизму з боку Олега Царьова, адже Спірідон Павлович не переносить на дух «регіоналів», оскільки вважає, що ті вкрали у нього посаду мера Луганська. Але біда полягає в тому, що визволяти комуністичний маєток від «айдарівців» примчалися терористи з «ЛНР», а також так званої «афганської міліції», котра теж обслуговує ту ж саму банду. Самозванці, які взяли в облогу бійців «Айдару», тим самим доклали необхідні пазли у загальну картину співпраці комуністів та терористів.

Тож коли суд розглядатиме позов Мін’юсту про заборону КПУ (а станеться це вже незабаром), на ті шальки терезів, де зважуватимуться злочини КПУ, варто покласти і арсенал зброї зі Стукалової Балки. Аби довго не шукати прикладів сепаратистської та терористичної діяльності Компартії. Останні, щоправда, і так не є «дефіцитом», але історія з Кілінкаровим заслуговує на окремий епізод у цих судових слуханнях.