Вас тут не швартувалося!

Вкрали — і пронумерували!

Рожеві мрії окупантів про зиск із награбованого таким чином набувають все більш примарних обрисів. Ще на початку нинішнього місяця міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка повідомив: експортувати своє зерно через кримські порти Україна не планує. «Здійснюватимемо експорт через порти на материковій частині держави», — повідомив чиновник.

Втрата очікується серйозною. Скажімо, у 2013—2014 маркетинговому році вітчизняні аграрії поставили на зовнішні ринки 32,4 млн. тонн зернових. Це на 42,1% більше, ніж за минулий період. До того ж тенденція до зростання експорту, як вважають експерти, продовжуватиметься. Але завантажити потужності своїх перевалочних пунктів так звана «влада Криму» не зможе.

Самі ж представники російської влади у Криму зберігають підкреслений оптимізм. «Заяви про закриття портів суперечать здоровому глузду та економіці. В односторонньому порядку можна заявити що завгодно. Але побачимо, як вони будуть це реалізовувати», — сказав «в.о. губернатора» Севастополя Сергій Міняйло. Навіть більше: Міняйло щиро вірить, що перевалка вантажів у кримських портах… зростатиме. «Скажімо, у Севастопольському вона вже сягнула 10 тис. тонн», — сказав він.

Тим часом росіяни вже поспішили внести награбоване у реєстр своєї власності і навіть присвоїли порядкові реєстраційні номери окупованим портам. Скажімо, морський порт «Євпаторія» отримав код «Ч-17», а порт «Ялта» — «Ч-14». «У Севастопольський порт уже почав ходити пором із Новоросійська, а у перспективі почне працювати судно з Туреччини», — пообіцяв блискучі перспективи Сергій Міняйло.

Труднощі навігації

Експерти ставляться до подібних прожектів надзвичайно скептично. І якщо пором до Новоросійська Москва, звичайно, запустити може — на будь-які закони щодо Криму Росія вже давно закрила очі, то з Туреччиною все не так просто. Як пояснюють аналітики, захід у закритий порт означає, що капітан свідомо йде на порушення закону. Причому робить це на свій страх і ризик.

А за порушення закону, як відомо, передбачено санкції. Український Кримінальний кодекс у квітні 2014 року було навіть спеціально доповнено — «під окупацію» — статтею 332-1 про в’їзд на тимчасово окуповану територію з «метою завдавання збитків інтересам держави». Відповідно до неї порушникові загрожує тюремне ув’язнення від 3 до 8 років із конфіскацією транспортних засобів.

Схожі норми існують також і в законодавстві інших держав, які зіткнулися з подібною проблемою. І вони діють! Прецеденти існують у тому числі й в акваторії Чорного моря: капітани кораблів зіштовхнулися з величезними проблемами. І найлегшим виходом із ситуації були дуже суттєві штрафи.

На практиці це означає, що судновласник опиняється перед дилемою: або додатковий заробіток завдяки рейсу у Крим, або можливість безперешкодно здійснювати рейси в інші країни. Скажімо, у легальні українські порти. Для великої компанії — з іменем та портфелем підписаних контрактів — така «партизанщина» неприйнятна за жодних умов. Погодитися «лівачити» в окупованих водах зможуть або ті ж таки росіяни, або зовсім невелика іноземна компанія, яка таким чином закриє собі можливість для інших рейсів. Яка, навіть у компанії з кількома такими ж, у будь-якому разі не буде здатна втілити мрії московського керівництва Криму про розвиток морського транспорту.

Туристичний сезон без туристів

Закриття портів поставить велику і товсту крапку над iще одним московським міфом — про «перспективи» туристичної галузі Криму. Вже сьогодні, навіть до моменту оголошення портів на півострові поза законом, більшість круїзних компаній скасували свої плани щодо заходу в їхні води.

А як усе гарно починалось! Торік круїзні лайнери заходили у кримські порти 187 разів — це було суттєво більше, ніж у 2012 році. Лише Ялта прийняла 109 кораблів. На їх бортах у перлину півострова прибули 80 тис. туристів, які щедро оплачували недешевий кримський сервіс. 58 заходами міг похвалитися Севастополь — попри навігаційну складність заходу в його бухти — й отримав 23,5 тис. туристів. Навіть далеко не так розкручена Феодосія пришвартувала біля своїх причальних стінок 18 лайнерів, а її гіди мали змогу розповісти про своє місто 3,5 тис. пасажирів. А на початку цього року міністерство туризму Автономної Республіки Крим заявило: за сезон 2014 року вони очікують уже 200 заходів суден в один лише Ялтинський порт!

Нині ж його причали припікає гаряче південне сонце, а поряд гойдаються на хвилях лише голодні чайки… Великі ж західні компанії одразу після анексії замінили Ялту Одесою або портами Болгарії чи Румунії.

Московські посадовці, утім, і тут демонструють ура-оптимізм. Так, за словами заступника керівника Федеральної агенції з туризму Дмитра Амунца, європейські оператори практично готові повернутися у Крим. Амунц вважає, що таких сміливих набереться щонайменше 62 — капітани морських лайнерів, які сміливо підійдуть до кримських берегів. А до них долучаться ще 52 кораблі класу «ріка-море».

Якщо ж спуститися з небес на землю, то серед «іноземних» пасажирських кораблів у Ялті цього року бачили лише «Адріану»: судно під прапором острівної держави Сент-Кіттс і Невіс, зафрахтоване російською компанією. Причому доля цих рейсів залишається невідомою. Так, очікувалося, що цьогоріч «Адріана» ходитиме за маршрутом «Сочі—Новоросійськ—Стамбул—Ялта—Севастополь—Сочі». Але після скарг української сторони владі Туреччини Севастополь із цього переліку довелося прибрати.

Надалі, після закриття кримських портів, «Адріана» — єдина із сотні потенційних суден, iмовірно, буде змушена обирати мiж двома маршрутами: із Сочі у Туреччину або до Криму.