Останні з камікадзе

08.07.2014
Останні з камікадзе

«Павле, ти не правий!» — мiнiстровi економiки Павлу Шереметi закидають i близкiсть до «Свободи» i надмiрне захоплення слайдами та презентацiями. (УНІАН.)

Кабінет Міністрів України, сформований ще під час зимового безвладдя у столиці, нині виглядає, м’яко кажучи, неактуальним. Цей факт уже є практично очевидним: під свої ініціативи Прем’єр Яценюк не може зібрати і 200 голосів, не кажучи вже про необхідних 226.
Уряд камікадзе, як влучно назвав свій Кабінет Арсеній Яценюк, мав би кардинально оновитися. Втім час спливає, а очікуваний процес так і не починається. Спочатку чекали до президентських виборів, потім — до ймовірного переобрання парламенту. Втім час спливає, країну вже очолив новий глава держави, питань до виконавчої влади стає все більше, а як розрубати цей гордіїв вузол — нині, схоже, не знає ніхто.

Мінекономіки «під ковпаком» у Мінфіну?

Заступивши на президентський пост, Петро Порошенко оперативно поміняв міністрів за своєю квотою, призначивши головним дипломатом Павла Клімкіна, а міністром оборони — Валерія Гелетея. І хоча останню рокіровку експерти і громадськість сприйняли неоднозначно, деякі політики навіть обурювалися — «навіщо в Міноборони «мєнт»? — назагал кадрове оновлення уряду стартувало. І тут же зупинилося.

Замість реальних змін інформпростір останнім часом здригався від чуток про можливі відставки міністра економіки Павла Шеремети та очільника Міністерства охорони здоров’я Олега Мусія. Найбільше питань до Шеремети. Міністрові закидають надмірну схильність до теорії: від уміє чудово проводити презентації, але не займається чорновою роботою у своєму відомстві. Відтак суспільство отримує чудові концепції, які ніхто не прагне втілювати у життя. Розповідають, що Шереметою невдоволений сам Прем’єр — після того, як міністр економіки на одному із закритих засідань не зміг озвучити конкретну відповідь на конкретне запитання Яценюка. «Тоді Яценюк передав слово міністрові фінансів Олександру Шлапаку і доручив тому контролювати, як Мінекономіки виконуватиме покладені на нього завдання», — розповідає на умовах анонімності джерело в Кабміні.

«Шеремета налаштував проти себе навіть найбільш лояльних», — продовжує інше джерело в уряді. І заявляє: із паном Шереметою попрощалися би значно раніше, але Україна перебувала на фінальній стадії підписання угоди з Євросоюзом, і така кадрова нестабільність могла би зіграти проти нас.

У вину Олегові Мусію ставлять безлад у міністерстві, який коїться там нині. І те, що пан Мусій не зміг чи не захотів викорінити корупційні схеми, які буйним квітом цвіли там під час урядування команди Віктора Януковича. Мусій не зайняв чіткої позиції щодо вельми сумнівної реформи у медичній сфері авторства Раїси Богатирьової. Відтак нині його звинувачують як у її проведенні, так і у непроведенні.

Сам Арсеній Яценюк не проти змін. Ще 4 липня, виступаючи у Верховній Раді, він запропонував розпочати консультації з приводу переформатування складу Кабінету Міністрів. Як заявив голова фракції «Батьківщини» Сергій Соболєв, перемовини з цього приводу триватимуть упродовж наступних двох тижнів.

«Без питань» — у Мінфіні, освіті та «комуналці»

Відповідно до останніх витоків кулуарної інформації, у черзі на виліт, окрім Мусія і Шеремети, стоять також міністр соціальної політики, кримчанка Людмила Денисова, а також очільник Мінагрополітики Ігор Швайка. Перша вже мала цю посаду — у Кабміні Тимошенко. І тоді до неї буцімто також були питання. Але в уряді харизматичної ЮВТ можна було побачити лише одну людину, всі ж інші виконували роль статистів. Нині ж, коли споконвічні соціальні проблеми у державі ускладнилися ходом воєнних дій на сході держави, стало очевидно, що Денисова, як стверджують у Кабміні, «не тягне».

Але чи не найбільше негативу взяв на себе головний аграрій країни Ігор Швайка. У відомстві, яке через величезну кількість дозволів, вважалося мегакорупційним, нині, як стверджують джерела, так нічого і не змінилося. Піти шляхом реформування — тобто, спростити дозвільну процедуру і тим самим вийти з-під підозри у покриванні існуючих корупційних схем, Швайка не поспішав. А тому став одним із фігурантів чуток, буцімто колишні «відкатні» схеми були залишені у дії ледь не за особистим наказом нового міністра. Більше того: міністр АПК та аграрний ринок нині перебувають у стані «холодної війни» — унікальне явище навіть для суворих українських буднів.

Є претензії до роботи міністра молоді та спорту, колишнього автомайданівця Дмитра Булатова. Проте про подальшу чиновницьку кар’єру громадського активіста, за долею якого під час подій на Майдані стежила вся країна, нині говорять мало. З одного боку, з огляду на вищезазначене, з іншого — на те, що «молодіжне» міністерство ніколи не належало до «ласих шматків».

На думку експертів, до якої схиляється і «УМ», у складі нинішнього українського уряду працює зовсім небагато чиновників, до яких немає запитань з боку опонентів. Перший — це «комунальний» віце-прем’єр Володимир Гройсман, другий і третій — міністр фінансів Олександр Шлапак, а також міністр освіти, колишній очільник одного з найпрестижніших вузів країни — Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. Перебування на посаді всіх інших ґрунтується на досить великій кількості застережень.

Наступники на низькому старті

Кадрові пертурбації, як відомо, здійснюватимуть на основі коаліційних домовленостей. І це їх найбільша проблема. Скажімо, у коаліції багато охочих позбутися квоти «Свободи». Якщо це бажання реалізують, з одного боку, своєї посади стовідсотково позбудуться Ігор Швайка, міністр екології Андрій Мохник. Під питанням — перебування в уряді віце-прем’єра Олександра Сича, якого вважають близьким до цієї політичної сили.

Під загрозою залишається і крісло очільника Мінфіну Олександра Шлапака. Кажуть, свого часу під нього «копала» Юлія Тимошенко, намагаючись переформатувати Кабмін під себе. Нині ця загроза для головного фінансиста країни минула, але Шлапак продовжує залишатися у цьому уряді напрочуд великою та привабливою мішенню для всіх охочих узяти виконавчу владу під свій контроль.

Громадськість нині прагне з’ясувати, які ж нові обличчя з’являться у будинку на вулиці Грушевського після того як «уряд камікадзе» пройде через процес оновлення. Найбільше говорять про керівника Міністерства економіки. Спочатку з’явилася версія, що ним стане Богдан Данилишин — креатура Юлії Тимошенко. Данилишин, як відомо, вже займав цю посаду — у кабінеті ЮВТ. А потім — упродовж «донецького періоду» — перебував у вигнанні у Чехії. Тож його повернення, як стверджують джерела, могло би слугувати прапором проти тиранії.

Утiм експерти ставляться до такого призначення скептично. Мовляв, соціального замовлення на «прапори» та іншу символіку в економіці нині в Україні немає. Та й політичні розклади є дещо іншими. А тому замість Шеремети очолювати Мінекономіки нібито буде Костянтин Ворушилін — один із топ-менеджерів Петра Порошенка. Свого часу Ворушилін очолював банк «Мрія», а потім курирував фінансово-інвестиційну діяльність корпорації «Богдан». Вважають, що його призначення стимулює залучення на держслужбу бізнесменів. Але Ворушилін не єдиний кандидат. У переліку ймовірних претендентів — один із лідерів партії «УДАР» Віталій Ковальчук.

Місце Ігоря Швайки може зайняти президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Бізнес-середовище в АПК до такої ротації ставиться схвально: Козаченко має і авторитет у головних гравців ринку, і необхідний досвід — свого часу він працював віце-прем’єром iз питань в уряді Анатолія Кінаха. Потім очолював Раду підприємців при Кабміні.

Розглядають, утім, і можливу заміну Сергія Квіта — якщо міністерства ділитимуть за квотним принципом. Його місце може посісти керівник профільного комітету Верховної Ради Лілія Гриневич.

Серед кандидатур на керівників «другого ешелону» — голова Антимонопольного комітету. Відомства, яке у боротьбі з корупційними схемами мало би працювати значно ефективніше, ніж раніше. Арсеній Яценюк озвучив, що він хотів би бачити на цій посаді Антоніну Ягольник — партнера компанії AstapovLawyers. Утім «проштовхнути» її через коаліцію буде непросто. «З одного боку, вона молода — це плюс, — кажуть у Раді. — З іншого, має кілька «Бентлі» і кілька квартир. І її пропонують на голову Антимонопольного комітету?..».

Але найнесподіваніші кадрові призначення можуть з’явитися, якщо одна з політсил, скажімо «Свобода», покине склад коаліції. І тоді місце її нардепів можуть зайняти колишні і нинішні «регіонали», насамперед члени опозиційної групи у ПР — так званої команди Фірташа—Льовочкіна і групи «майданного гостя» Віталія Грушевського. На думку політолога Володимира Фесенка, такі призначення значно прискорили би перевибори парламенту. «Кращого способу допомогти Президенту підняти Майдан за розпуск Ради і не придумаєш», — каже аналітик.