У чому сила, брате!?

Груповий етап бразильського «мундіалю» подарував не тільки сенсації з раннім вильотом титулованих збірних Іспанії та Італії, а й став святом видовищного та результативного футболу. Проте у «матчах на виліт» футбольний романтизм був змушений поступитися місцем стратегічному прагматизму.

Від переможців групових баталій, які в суперники по першому раунду «плей-оф» отримали відносно слабших опонентів, багато хто з експертів очікував продовження футбольної феєрії. Утім від відкритого футболу в першому раунді «поєдинків на виліт» не відмовилася лише збірна Колумбії. Решта ж колективів, яка на час здачі цього номеру «УМ» до друку здобула путівки до наступного раунду, на шляху до чвертьфінальної стадії продемонструвала обережний, без права на помилку, футбол.

Дехто зi спеціалістів вважає, що після сходження з олімпу «Барселони» та збірної Іспанії, помер романтичний футбол. Проте, здається, даний висновок є завчасним, адже бразильський «мундіаль» перед світовим загалом народив наступників європейської «тіки-таки». У Бразилії збірна Колумбії демонструє схожий iз каталонським стиль гри — швидкий пас, постійний контроль м’яча, активне переміщення гравців по полю. І дарма, що в складі південноамериканської збірної через травму немає найзірковішого її виконавця. Здається, що саме вимушена відсутність головного голеадора команди Радомеля Фалькао змусила наставника колумбійців — аргентинця Хосе Нестора Пекермана — запропонувати своїм підопічним новий варіант гри, завдяки якому вони здобули на «мундіалі» чотири яскраві перемоги поспіль. Остання з них — над уругвайцями, які напередодні важливої гри залишилися без «кусючого» Луїса Суареса, — вивела збірну Колумбії до чвертьфіналу ЧС, який стане першим для них за всю історію виступів на «мундіалях».

Не пробивалися раніше до «топ-8» Кубка світу й футболісти Коста-Ріки. Однак, здолавши в 1/8 фіналу по пенальті збірну Греції, представники Центральної Америки оформили історичний вихід до чвертьфіналу. «Виступ Коста-Ріки — бомба!» — так охарактеризував гру своєї збірної в Бразилії форвард Маркос Уренья.

Іще одну серію післяматчевих 11-метрових ударів на ЧС уболівальники побачили в протистоянні господарів турніру та їхніх континентальних сусідів із Чилі. На щастя, у футбольній лотереї перемогли бразильці. Інакше важко було б уявити наслідки господарської невдачі. Думається, в разі раннього вильоту з розіграшу Бразилія, яку перед стартом турніру лихоманило від постійних страйків, умить перетворилася б у клекотливий вулкан. Хай там як, але цього разу їм пощастило.

Так само посміхнулася удача в 1/8 фіналу й голландцям, коли на останніх секундах поєдинку португалець Педро Проенса призначив у ворота мексиканців пенальті, реалізувавши який, «помаранчеві» змогли без додаткового головного болю пройти до наступного раунду.

Із серйозними проблемами на першому етапі «плей-оф» зіштовхнулися й інші фаворити «мундіалю» — німці. Мало хто очікував, що «бундесмашина» забуксує перед алжирським бар’єром. Утім гра команди боснійця Вахіда Халілходжича стала для німців неприємним сюрпризом. «Збірна Німеччини — не Росія», — роздавав перед грою суперникові компліменти очільник африканців. І, схоже, зміг- таки налаштувати свою команду на бій, який лише ціною неймовірних зусиль підопічні Йоахіма Льова змогли виграти.

Утім, здається, своє головне завдання на турнірі алжирці виконали трохи раніше, коли, не дозволивши здолати себе збірній Росії в групі, залишили «триколірних» за бортом «плей-оф». Прикметно, що виграти росіянам знову завадив ляп їхнього голкіпера Ігоря Акінфєєва, котрий, помилившись на виході, дозволив суперникові зрівняти рахунок у матчі. Щоправда, на думку керманича росіян, причиною провалу його команди стали помилкові рішення суддів та вболівальники, які під час того злощасного стандарту засліпили лазером російського голкіпера.