Бар’єр від бактерій
«Аденоїди разом із мигдалинами належать до лімфатичної системи організму людини. Ця система — як бар’єр для різних інфекцій, — розповів «УМ» завідувач дитячої отоларингології Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Юрій Молочек. — Аденоїди розташовані на шляху потоку повітря, а мигдалини — на перехресті дихального і травного шляхів. Повітря, яке йде через ніс, потрапляє безпосередньо на аденоїди. І разом із ним в організм прагнуть потрапити віруси, бактеріальна інфекція, алергени. Однак аденоїди — як бар’єр для них. Захисна функція — одна з багатьох, які виконують аденоїди. Вони розпізнають інфекцію, сповіщають організм про появу вірусу, сприяють виробленню імунного захисту».
До речі, казати: «у нього аденоїди» — неправильно. Адже мигдалики і аденоїди має кожна людина — від народження. Однак інфекції, від яких вони захищають організм, призводять до запалення і збільшення (гіпертрофії) цих ділянок. І тоді аденоїди стають на перешкоді нормального носового дихання. Тому, за словами лікаря, потрібні спеціальні лікувальні заходи, які й допоможуть усунути патологічні зміни, зменшити мигдалини та аденоїди в об’ємі.
— Оскільки діти часто хворіють, у них на мигдалини і аденоїди припадає найбільше навантаження, — пояснює пан Юрій. — Малюки можуть десятки разів на рік переносити різні гострі респіраторні захворювання. Найчастіше проблеми з аденоїдами виникають у віці від 3 до 14 років. Серед причин-провокаторів — запальні захворювання верхніх дихальних шляхів, ГРЗ, грип та інші інфекційні недуги.
Вночі хропе, а вдень гугнявить
На що слід звернути увагу батькам дитини, аби не пропустити проблеми? Про збільшені аденоїди свідчить ускладнене носове дихання — дитина з аденоїдами переважно дихає ротом. Якщо це триває кілька тижнів, то має стати серйозним дзвіночком для мам і тат: на часі — лікування. Лікар-отоларинголог призначить комплекс терапевтичних процедур, які допоможуть усунути запалення, зменшити об’єм мигдалин і аденоїдів.
— У переважній більшості всі форми респіраторних інфекцій зникають за тиждень, тож якщо проблема з носом залишається довше — це тривожний сигнал, — каже лікар. — Обов’язково з’ясуйте у фахівця, чому дитині важко дихати носом. Якщо малюк під час сну хропе — це теж найчастіше пов’язано з аденоїдами. У дитини також може змінитися голос, вона починає гугнявити (говорити «в ніс»). Може погіршитися слух.
Якщо аденоїди тривалий час перебувають у патологічному стані, у дитини може навіть змінитися скелет обличчя, каже лікар. Аденоїдит — запалення аденоїдів — супроводжує також підвищена температура. Словом, ідеться про проблему, з якою небезпечно зволікати.
Видаляти не можна залишити?
Часто лікарі рекомендують радикальний метод у боротьбі з аденоїдами — хірургічний. Але в яких випадках він справді доцільний, а коли його можна уникнути, вирішує тільки фахівець.
«У кожному конкретному випадку мають бути свої підходи — залежно від ступеня розростання аденоїдів, загального стану організму, імунітету дитини, — пояснює лікар-отоларинголог. — Оперативне втручання — крайній захід, коли інших шляхів для лікування вже немає. Вдаватися до скальпеля доводиться, якщо всі методи консервативного лікування не дали результату. Аденоїди і мигдалики видаляють тоді, коли вони вже не можуть виконувати свої функції і замість захищати від інфекції самі стають її джерелом. Тож аби попередити оперативне втручання, лікування аденоїдів починайте вчасно, не зволікайте з візитом до лікаря.
Найголовніше правило — навчити дитину дихати носом, а не ротом. Це основа здоров’я, — наголошує фахівець. — Це не менш важливо, ніж навчити малюка ходити. Бо якщо дитина дихає ротом, повітря не проходить носовими проходами, порушується нормальна вентиляція в носоглотці, аденоїди не виконують своєї звичної функції і розростаються. Відтак послаблюється дихальна мускулатура та мускулатура грудної клітки».
До речі, навіть оперативні заходи не усунуть проблему, якщо дитина і надалі не навчиться дихати носом. Можна нескінченно видаляти аденоїди, але якщо дитина продовжує дихати ротом — проблема повертатиметься, аденоїди знову розростатимуться. Натомість якщо малюк вчасно освоїть правильне дихання — аденоїди взагалі не доведеться видаляти.
Ромашка, зарядка і морська сіль
При лікуванні аденоїдів застосовують спеціальні медикаментозні засоби — краплі та спреї для носа, препарати на основі лікарських рослин. Аби усунути набряк слизової та забезпечити нормальне дихання, лікарі радять судинозвужуючі краплі в ніс. Але їх можна використовувати лише короткий час (3—5 днів), оскільки організм звикає і лікувальний ефект припиняється. Очистити слизову оболонку носа допомагає розчин морської солі. Робити цю процедуру лікарі рекомендують щодня — вранці і ввечері.
Звісно, проблему краще попередити, ніж боротися з нею. Для профілактики аденоїдів важливо своєчасно лікувати захворювання верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів. Якщо виникло порушення носового дихання — зробіть усе, аби процес не став хронічним. Стануть у пригоді і народні засоби — ромашка, календула, шавлія, які добре розріджують слиз. Важливо зміцнювати імунітет: робити фізичні вправи, загартовуватися, вживати достатньо вітамінів. І не займатися самолікуванням, навіть у випадку «звичайного» ГРЗ. Лише лікар підкаже правильний шлях до одужання, допоможе попередити ускладнення від недуги.
МАЙТЕ НА УВАЗІ
Симптоми аденоїдів у дитини:
* малюк дихає ротом, а не носом;
* неспокійний сон, дитина хропе уві сні;
* погіршення слуху, у дитини часто виникають отити та інші захворювання вуха;
* дитина говорить «у нiс», гугнявить;
* відбувається деформація лицевого скелету. З’являється так зване аденоїдне обличчя.
ВАЖЛИВО!
Як навчити дитину дихати носом
Лікарі радять говорити з малюком, пояснювати, через гру показувати власний «приклад дихання». Дитина має затямити на рівні рефлексу — ротик закриваю, дихаю тільки носиком. Слід постійно працювати з дитиною, щоб вона свідомо фіксувала свій ротик закритим. Знадобляться дихальні вправи для розвитку мімічної мускулатури (вимовляйте з малюком звуки у, о, надувайте повітряні кульки), а також вправи для розвитку м’язів грудної клітки (вдих-видих). Бажано все робити систематично.