Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Кадр із фільму. Війна між трансформерами і людьми нагадує дитячий атракціон. (із сайта kinopoisk.ru.)
Голлівудський фільм про роботів належить до тих картин, які на багато років наперед забезпечують до себе інтерес і змушують глядача навіть через лінь ходити в кінотеатр. Так, у далекому 2007 році на екрани вийшов чудовий у всіх відношеннях блокбастер «Трансформери». Люди масово ринули в кінозали, щоб побачити, як машини стають роботами, як оживають вертольоти та у вогні та вибухах народжується кохання Ромео та Джульєтти. Фільм побив рекорди за касовими зборами. Відтоді режисер Майкл Бей не зупинявся. Гроші та амбіції продюсерів зробили свою справу. І хоча поширюються чутки, що Бей відмовлявся знімати продовження, здається, йому зробили таку пропозицію, від якої він не міг відмовитися. Ставши залежним від трансформерів, він зняв аж чотири серії про добрих автоботів із душею в грудях і безсердечних десептиконів.
«Трансформери 4: Епоха винищення» як магнітом притягує любителів нових технологій. Їм цікаво, як задалеко пішла у розвитку кіноіндустрія. І в цьому плані IMAX-прем’єра фільму не розчарувала. Майкл Бей за сім років присадив глядача на безсюжетні історії. Цього разу він знову сфабрикував дитячий атракціон. Упродовж трьох годин перегляду фільму слід викинути з голови всі питання стосовно логіки сценарію і змиритися з специфічним гумором американців у стилі блондинок-випускниць під час начебто трагічних подій.
Та з машинами, гонками, новими моделями трансформерів, перестрілками, вибухами і космічними кораблями тут усе гаразд. Пройшло чотири роки від війни в Чикаго, коли люди попросили про допомогу автоботів, щоб ті захистили їх від десептиконів. Роботи зробили своє діло і відправилися в галактику. Та зло в уособленні лиходія Мегатрона має властивість повертатися. Люди швидко вчаться поганому. Цього разу вони зібрали рештки зруйнованих роботів і на їх основі в лабораторіях почали відливати власну армію трансформерів. З цього й почалася епоха винищення.
Проте ні військові, ні науковці не змогли здогадатися, що злі трансформери їх використали. Зроблені в лабораторії роботи вийшли з-під контролю ФБР, їхнім лідером став Мегатрон. Так почалася операція винищення людства та автоботів, які полюбили людей такими, якими є і стали на їх захист. Тристороння війна, в якій беруть участь добрі, злі трансформери і люди, розпочалася в Чикаго і закінчилася в багатомільйонному Гонконзi.
Звичайно, добро перемогло зло, інакше у блокбастерах не буває. Та Мегатрон на прощання пообіцяв відродитися. А з ним від творців фільму можна чекати на продовження «Трансформерів», чергову порцію пафосного героїзму від автоботів та інфантильність військових.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>