«Росія заподіяла Україні збиток у кілька сотень мільярдів доларів США»

— Геннадію Григоровичу, чому ця тема була порушена саме в Астані?

— Всесвітній гірничий конгрес є авторитетною міжнародною організацією, яка визначає політику використання корисних копалин в усьому світі, їх експертної оцінки. Усі країни, які мають такі родовища, входять до цього форуму. Один раз на 2-3 роки відбувається Всесвітній гірничий конгрес, що супроводжується виставками технічного обладнання, інноваційними пропозиціями. Сьогодні йде активна боротьба за природні ресурси (водні, енергетичні). І всі конфлікти, які виникають у світі, є відображенням цієї боротьби.

Отож тема корисних копалин не може бути проблемою тієї чи іншої окремо взятої держави. Світ спільно виробляє засади співпраці у тих чи інших аспектах ефективного їх використання.

Форум в Астані був доволі представницьким — у ньому взяли участь до 60 представників з близько 20 країн, як-от США, Німеччина, Японія, Китай, Австралія, Індія, Туреччина, Австрія, Польща, Росія, Казахстан та інші.

Головний же зміст такого форуму для нас полягав у тому, щоб донести ту важливу інформацію щодо наслідків для України анексії її частини — АР Крим. Світове співтовариство не визнало і не визнає цієї анексії, бо вже давно виробило інші, цивілізовані, форми співжиття, у яких навіть думки не може виникати про віроломне захоплення чужих територій, що входять до складу тієї чи іншої держави історично.

Тому як ніколи сьогодні є актуальним питання забезпечення експлуатації цих родовищ корисних копалин в АР Крим саме Україною.

Наші аргументи тут, я вважаю, були доволі переконливими. У підсумку ми заручилися активною підтримкою з боку США, Польщі, Німеччини, Бразилії та інших держав. Тому роботодавці гірничовидобувної промисловості України (у зустрічі в Астані також взяли участь голова Федерації роботодавців гірників України, академік АГН України Сергій Сторчак та представник Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Максим Мустафін) звернулися до світового співтовариства із закликом обговорити можливості збереження права власності України на природні ресурси на тимчасово окупованій території і сприяти мирному врегулюванню ситуації в інтересах гірничого співтовариства.

До речі, існує рішення Генеральної асамблеї ООН щодо права власності нашої держави на все, що їй належить.

— Що можна сказати на сьогодні про долю «Чорноморнафтогазу»?

— У своєму виступі в Астані цій темі ми теж приділили увагу. Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» — єдине та унікальне в Україні підприємство, яке займається освоєнням родовищ нафти і газу в українському секторі Чорного та Азовського морів. У результаті анексії АР Крим були втрачені родовища нафти і газу, перспективні площі покладів цих корисних копалин, підземне сховище газу, система магістральних газопроводів, плавучі самопіднімальні високотехнологічні бурові установки й інші об’єкти виробничої інфраструктури. Також припинено роботи з вивчення та введення в промислову експлуатацію перспективних площ в акваторіях Чорного та Азовського морів.

100 відсотків акцій «Чорноморнафтогазу» належать саме Україні. Тому ще однією позицією у нашому зверненні до світового співтовариства є заклик підтримати прагнення України зберегти контроль над підприємством «Чорноморнафтогаз». Наша держава на сьогодні це втратила. Отож наступним кроком має стати ініціювання з нашого боку світового судового процесу для правового вирішення справи відновлення діяльності «Чорноморнафтогазу».

— Чи можливо передбачити, наскільки швидко у цьому процесі можна буде досягти видимих зрушень?

— Це насамперед залежить від того, як спори будуть вирішенi у відповідних судах. Саме тому до участі в зустрічі в Астані долучилося й українське Міністерство юстиції. Тут також важливо, наскільки переконливо Україна зможе довести те, що все їй належне має бути закріплено відповідним чином у правовому полі.

Вселяє певні надії, що прецеденти щодо цього у світовій практиці існують. Тому реально можна сподіватися, що Україна отримає ресурси, нині віроломно у неї відібрані, ще до того, як вирішиться питання повернення їй Криму. Більше того, у цю інфраструктуру були вкладені величезні кошти, у тому числі й міжнародних інвесторів. Тому варто сподіватися, що боротьба за ці активи буде результативною, оскільки це пов’язано з життєдіяльністю України, світової економіки.

На даний же момент особливо важливо, що ми донесли таку інформацію і отримали розуміння світового співтовариства. Для багатьох це стало справжнім одкровенням. Особливо ж на тлі карти Криму і акваторії Чорного та Азовського морів, які ми демонстрували.