Акцент — на профілактику

Візит до лікаря для більшості з нас — річ не надто приємна. А якщо для консультації фахівця треба відсидіти чергу в далеко не ідеальних умовах, то це стає важким випробуванням. Донедавна саме так було в Черкасах, коли поліклініка обласної лікарні тулилася у невеликій і тісній двоповерховій будівлі, зведеній відразу після війни.

Але тепер тут введено в дію сучасний діагностично-консультативний центр — загальною площею понад 10 тисяч квадратних метрів. У просторій п’ятиповерховій будівлі — світлі кабінети, сучасне оснащення, широкі холи та коридори.

«Старе приміщення поліклініки було розраховане на 150 відвідувань за день, а ми приймали там понад 600 осіб, тож можна уявити, які умови були і для пацієнтів, і для персоналу», — розповідає керівник діагностичного центру Ігор Валовий.

Відтепер, за словами Ігоря Петровича, все кардинально змінилося. На першому поверсі нового центру розмістили кабінети комп’ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії, рентгенодіагностики, ультразвукової та функціональної діагностики, клініко-діагностичну лабораторію. На другому поверсі — кабінети прийому лікарів, а їх тут працює майже півсотні, та аптечний пункт, на третьому — поліклініка обласного кардіологічного центру, ще вище — обласний перинатальний центр та лабораторії. Тож діагностичний центр практично повністю забезпечує потреби черкащан в обстеженнях, тому вони стали менше звертатися до столичних клінік.

«Ми можемо похвалитися найсучаснішими МРТ та комп’ютерним томографом японського виробництва, аналогів яких в Україні небагато», — наголошує Ігор Петрович.

Нині на діагностику та моніторинг лікування приїжджають люди із віддалених районів області. І хоча навантаження на персонал суттєве, у центрі роблять усе, аби пацієнт пройшов повний комплекс обстеження за один день. Такий неписаний закон.

Керівник Центру зазначає: тепер сюди звертаються не лише жителі області, а й обласного центру. Приміром, приходять зробити рентген-обстеження чи скористатися послугами лабораторії. Хоча, підкреслює, у міської медицини для цього є всі можливості. Але, на жаль, міська влада невчасно вирішує питання із фінансуванням, проведенням тендера чи закупівлею видаткових матеріалів. Люди змушені йти в приватні клініки, де ціни захмарні, або звертатися до обласного діагностичного центру.

«Ми всіх приймаємо. І за якістю обстеження та надання консультативної допомоги, що є нашим основним завданням, не пасемо задніх не лише на рівні області, а й держави», — зазначає Ігор Валовий.

А взагалі, розмірковує він, дивлячись на те, скільки людей щодня звертаються по допомогу до Центру, настав час державі активніше братися за профілактику захворювань. Бо дешевше вкладати гроші в попередження недуги, ніж у її лікування. Про що нашим людям, зізнається пан Ігор, доводиться постійно нагадувати.

«І тут велике поле для діяльності сімейних лікарів. Не на папері, а на ділі. Бо сімейний лікар має бути трохи не родичем тих родин, які до нього звертаються. Він має знати і реагувати на зміни у їхньому здоров’ї», — переконаний Ігор Петрович.

На думку пана Ігоря, який сам є лікарем із 30-річним досвідом роботи, країна має визначитися, де вона братиме гроші на медицину. Чи лікувальні заклади України й надалі отримуватимуть крихти із загального бюджету, чи держава якось стимулюватиме людей дбати про своє здоров’я? І тут своє слово має сказати страхова медицина, про яку так багато говорять. Адже коли людина платить страхові внески, то вона розуміє, що має піклуватися про своє здоров’я, бо страхова компанія, якщо пацієнт часто хворітиме, ці внески підніме. І це також буде, зауважує Ігор Валовий, вагомим стимулом для профілактики здоров’я української нації.