У «Мистецькому арсеналі» відбулась церемонія нагородження переможців ІХ Всеукраїнської акції «Музейна подія року — 2013». За звання кращої музейної події змагалися близько 30 проектів різного формату та масштабу зі всієї України. Засновниця акції, голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко влучно зазначила, що одна з функцій акції — об’єднувати націю.
Призовий фонд конкурсу становить 20 тисяч гривень. Він може або розподілитися між кількома переможцями, або бути переданим одному з них. Уже два роки поспіль уся сума переходить до рук лише одного переможця. Співорганізатор події, голова правління «Українського центру розвитку музейної справи» Владислав Піоро розповів «УМ», від чого це залежить: «Ми віддаємо весь фонд одному переможцю, якщо його відрив від інших дуже значний, наприклад удвічі. Або якщо наші експерти вважають, що це доцільно зробити. Наприклад, в минулому році вся сума була перерахована на рахунок Львівській національній галереї мистецтв імені Возницького для проведення ремонтних робіт у приміщенні Музею скульптури Пінзеля. Там протікав дах, і щоб усе привести до ладу, необхідна була саме ця сума».
Цього року з великим відривом у конкурсі найважливіших музейних подій переміг проект «Започаткування Премії імені Бориса Возницького «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи України». Засновниками Премії є Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал», Львівська національна галерея мистецтв і благодійний фонд «Мистецький арсенал».
Оргкомітет конкурсу відзначив, окрім основного переможця, ще десять лауреатів у різних номінаціях. Важливе значення, зокрема, має проект, який переміг у номінації «Єдина країна» — включення Національного заповідника «Херсонес Таврійський» до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО».
Насправді, всі проекти, нагороджені в рамках проведення акції, заслуговують на увагу і визнання. Вони роблять українську спадщину ближчою до громади, відкривають музеї для кожного. Адже, як сказала пані Катерина Ющенко: «Музей не однаковий для всіх. Колись я, втомлена після занять в інституті, ходила до музею у Вашингтоні — і там відпочивала. Я бачила музеї, де люди лежать на підлозі і тут-таки малюють картини. Також мені доводилося відвідувати музей в Чикаго, де людина, яка працює адвокатом, три дні на тиждень розповідає про історію. Або ще знаю такого чоловіка, який приходить до музею і миє коралі. Це їхні заняття для душі. Тому я думаю, що музей для кожного — особливий».