Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Алевтина Кахідзе.
Санкт-Петербург готується до бієнале сучасного мистецтва «Маніфеста 10», яка пройде в «Ермітажі» з 28 червня по 31 жовтня. Куратором виставки став екс-директор кельнського Музею Людвіга — Каспер Кеніг. Він відібрав для своєї виставки роботи понад 50 сучасних художників, серед яких є і українка Алевтина Кахідзе.
В основі її проекту — нинішня інформаційна війна між Заходом і Сходом, між Росією та Україною, а також обставини особистої біографії художниці. Алевтина народилася на східній Україні, за 10 кілометрів від рідного міста Януковича Єнакієвого. Успадкувала від батька грузинське прізвище, культурно та етнічно виховувалася росіянкою. З 1995 року мешкає у Києві. Кахідзе була активною учасницею подій на Майдані.
Починаючи з березня, «Маніфеста 10» опинилася під загрозою зриву. Художники з Амстердама, Дюссельдорфа та України ініціювали збір підписів під зверненням із вимогою не проводити бієнале, доки російські війська не будуть виведені з України. «Ми вважаємо, що участь у культурних заходах у Росії в цей час слугує легітимізацією та згодою з російською агресією проти демократичної держави Україна», — пишутьавтори звернення.
Український художник Юрій Лейдерман, який брав участь у «Маніфесті-1» у Роттердамі, заявив: «Моя батьківщина стала об’єктом зухвалої, цинічної військової агресії з боку путінського режиму Росії. Без сумніву, Санкт-Петербург — прекрасне місто, а Ермітаж — один із найкращих музеїв світу. Утім, рішення проводити «Маніфесту-10» в країні, що обмежує свободу художнього жесту, в країні, що підняла імперський шовінізм у ранг державної ідеології, було від самого початку помилковим».
«Заклики до бойкоту «Маніфести 10» не викликають у мене роздратування. Але тут цікавий парадокс: «Маніфеста» з’явилася у відповідь на соціальну, культурну та політичну реальність, що виникла в результаті закінчення холодної війни двадцять років тому. А бойкот, по суті, — вимога відмовитися від її проведення в Росії, в країні, яка була учасницею тієї війни. Тобто повернення в ту точку, з якої народилася саме ця бієнале. У мене аж мурашки по шкірі, коли про це думаю», — Алевтина прокоментувала свою участь у «Маніфесті» і підтвердила, що все одно поїде в Петербург. «Маніфести» ніхто не відміняв.
Нагадаємо, що Manifesta — дослідницька бієнале сучасного мистецтва, що має на меті сприяти зближенню Сходу та Заходу після падіння Берлінської стіни 1989 року.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>