Нежіноча справа?

      Погодьтеся, незручно дивитися, коли жінки, яким начебто належить бути елегантними, тягають важкі речі. Але наше «совкове» життя привчило до цієї звички, й ми ніяк від неї не відійдемо. Наздоганяє нас і світ — емансипація продовжує крокувати планетою, і зараз уже не час дивуватися подібним речам. Жіноча важка атлетика стала невід'ємною частиною програми Олімпіад, і з цим необхідно змиритися. І навіть радіти за це. Надто коли бачиш чарівну посмішку штангістки Наталки Скакун, що позавчора по обіді принесла Україні четверте на той час (і четверте «жіноче»!) «золото».

      Для того, щоб вийти переможницею у ваговій категорії до 63 кілограмів у дуелі з білорускою Ганною Батюшко, штангістці з Чернiгова треба було у другій вправі — поштовху — зробити «всього нічого» — встановити олімпійський рекорд. Адже у ривку представниця нашої країни-сусіда оновила світове досягнення — 115 кг. Другий підхід Скакун на поміст виявився «золотим»: вага 135 кг піднялася на груди й злетіла над плечима Наталки, затримавшись на необхідні три секунди. Суперниці були гідні одна одної: про це свідчать і встановлені рекорди, і абсолютно однаковий підсумковий результат — 242, 5 кг. Вирішальною стала власна вага українки, яка менша, ніж у білоруски, на кілограм «із копійками». До речі, Скакун перемогла Батюшко й на листопадовому чемпіонаті світу-2003 у канадському Ванкувері, показавши тоді результат 248 кг. Тоді, до речі, білоруска теж била рекорд, але гору взяла наша. Браво, Наталко!