Кожен регіон має свої особливості. Різнобарвність України яскраво виражена в іконах. Полтавський іконопис багатий на блакитне небо, на Київщині переважали бордові, майже коричневі кольори, на Гуцульщині святим малювали очі через все обличчя, на Луганщині вбирали у шати, а на Житомирщині обов’язково поруч із ликами малювали квіти, дерева, луги. Так вимагає поліський ландшафт. Куди не кинь оком, скрізь зелено і квітно. Тож коли посольство Республіки Польща вирішило провести в Україні Шопен-фест і вибрало для цього історико-культурний комплекс Замок-музей Радомисль на Житомирщині, автоматично мусило дотримуватися правил Полісся. Якщо музика, тоді на лоні природи. Так народилася ідея міжнародного фестивалю «Музика Шопена під відкритим небом», який на ці вихідні проходив у Радомишлі. Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Генрик Літвін запевнив, що відтепер фестиваль Шопена відбуватиметься щороку на лоні поліської природи.
На території музею старовинних ікон і старожитностей, заснованого Ольгою Богомолець, ліва притока річки Тетерів, яку місцеві називають Мика, утворила острів у формі серця. На ньому й розмістили піаніно. Упродовж шести годин на острові кращі твори Шопена зіграли Піотр Шиховський (Польща), який 2010 року виступав з іспанським співаком Хосе Каррерасом перед 10-тисячною аудиторією в Торуні; солістки Національної філармонії України Інна Порошина та Лариса Деордієва, талановита молода виконавиця Зоріна Чорноус. У Радомишль мала приїхати всесвітньо відома польська виконавиця музики Шопена, лауреат численних міжнародних премій Єва Осинська. На жаль, перед фестивалем піаністка зламала руку. Тому програму довелося трішки змінити. Замість неї запросили семирічного Антона Лабік-Пронюка, якого вже сьогодні називають майбутнім Ріхтером.
У залах філармонії, де зазвичай грають Шопена, відвідувачів просять вимкнути телефони, в Європі навіть дають таблетки від кашлю. А тут шум вітру, вода дзюркоче, пташки цвірінькають — і це все тільки допомагає піаністам. Як казав російський співак Петро Мамонов, який утік із Москви і поселився в глухому селі, вийдеш із будинку, а навколо все у форматі не те що 3D, а 5D. І це був фест у 5D. Вишукана публіка сиділа на стільцях під вербами, з яких час від часу на їхні зачіски падали гілля та листочки, ноги на свіжоскошеній травичці, звідкись вітер доносив запах корів, а тут іще й дощ почався. «Коли ви ще Шопена слухатимете під парасольками?» — заспокоїла глядачів Ольга Богомолець у сукні баронеси, яка суботнього дня не розлучалася з букетиком чорниць.
По дорозі на Київ у голові крутилися думки: що це було? «Музика Шопена під відкритим небом» — це привіт iз майбутнього, коли аристократи масово відновлюватимуть традицію забавлятися на природі, чи все-таки вітання з минулого від самого композитора? Адже велику частину своїх творів Шопен написав на острові Майорка, де провів незабутній час із французькою письменницею Жорж Санд, з якою не перебував в офіційному шлюбі, та любив її так сильно, як музику.
Доведеться наступного року повернутися на Шопен-фест на острів закоханих у Радомишль. Може, вітер замість запаху корів розкаже про задум легендарного поляка.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
