Будете нам за «народну дружину»

Раніше «УМ» повідомляла про наміри кримського парламенту легалізувати свої де-факто військові формування, створені з подачі самого в.о. глави республіки Сергія Аксьонова. «Здобутки» «самооборонців» за минулі три місяці в усіх на слуху. Достатньо згадати, приміром, про затримання, залякування, побиття неугодних журналістів, громадських активістів, блокування військових частин українських ЗС, «віджим» деяких санаторно-курортних і комерційних об’єктів тощо. Схоже, віднині свою справу сивочолі і «зелені» бійці з лав військових відставників, козаків і взагалі стійких адептів «руського міра» будуть робити ще з більшим завзяттям. Хоча б тому, що Держрада Криму подбала не лише про їхні «законні» права й обов’язки, а й соціальні гарантії. Все це міститься у законі «Про Народне ополчення — народну дружину Республіки Крим», що в другому читанні на позачерговому пленарному засіданні Держради був ухвалений позавчора.

Законом, зокрема, передбачено, що керівництво діяльністю народного ополчення здійснюють командири, обрані членами народних дружин «за погодженням з органами державної влади Республіки Крим, територіальним органом виконавчої влади у сфері внутрішніх справ». З метою взаємодії з ополченням Рада міністрів Криму може створювати координуючі штаби, керівникiв яких має призначати глава Республіки Крим. Цікаво, що утримуватиметься нова структура «за рахунок добровільних пожертвувань, а також у межах коштів бюджету Республіки Крим, передбачених на фінансову підтримку Народного ополчення — народної дружини Республіки Крим на поточний фінансовий рік». А ще передбачається можливість безплатної передачі для потреб ополченців будівель і приміщень. Також iдеться, що «особа, права і свободи якої порушені діями народного ополченця — народного дружинника, має право оскаржити ці дії в координаційний орган (штаб) або до суду».

Експерти кримського Центру журналістських розслідувань (його працівників уже кілька разів «пресували» саме самооборонці-дружинники), ретельно проаналізувавши даний закон, дійшли висновку, що він не повністю приведений у відповідність із федеральним законодавством РФ. Зокрема, в законі відсутня низка норм Федерального закону, обов’язкових для діяльності народних дружин. Так, документ не повинен суперечити федеральному Закону № 44 — ФЗ «Про участь громадян в охороні громадського порядку», прийнятому у квітні 2014 року. Зокрема, в законі про народне ополчення не прописано положення по взаємодії дружин з органами внутрішніх справ, як у ст.22 Федерального закону. У законі чітко не відбитий момент неприпустимості підміни повноважень органів внутрішніх справ.

Крім того, так і не було змінено саму назву громадського формування — «народне ополчення», що викликало нарікання з боку кримських депутатів ще в травні. Мається на увазі створення незаконного збройного формування, яке, фактично, бере на себе функції армії і поліції одночасно. За федеральним законом, народні дружини створюються у формі громадської організації. А в законі РК керівництво діяльністю Народного ополчення — народної дружини Республіки Крим здійснює Кримський республіканський штаб Народного ополчення у формі державної установи, що має права юридичної особи.

Федеральне законодавство також дозволяє народним дружинам брати участь в охороні громадського порядку тільки після внесення їх до регіонального реєстру. Поняття про нього повністю відсутнє в законі, ухваленому кримською Держрадою.