Отримати «комісійні»

За час, що минув з 25 травня, Київська міська рада встигла двічі зібратися на засідання. Якщо перше було «ознайомчим» (новообрані депутати прийшли в мерію, що називається, себе показати та на інших подивитись), то друге — столичні парламентарії спробували наповнити конкретикою. Ключове слово тут — «спробували», бо депутати не впоралися навіть iз такою простою справою, як перейменування вулиці.

Звісно, на сьогодні це не головне. А може, й головне, адже попопереду у Київради — баталії з приводу розподілення комісій КР, прийняття бюджету міста, ухвалення плану його розвитку. Тож бодай якусь — хай навіть «недосконалу» — згоду вартувало б продемонструвати вже зараз.

Відсутність одностайності далася взнаки вже у тому, яку вулицю (або частину вулиці) назвати іменем загиблих героїв Небесної сотні. Тут, здавалось би, й сперечатися нема про що: народ уже давно охрестив так Інститутську, де 18—20 лютого тривали бої і де наклали головою кілька десятків активістів Майдану. Але хтось запропонував перейменувати у вулицю Небесної сотні Банкову, хтось — присвоїти це ім’я мосту, перекинутому над Інститутською, а хтось узагалі заповзявся перейменовувати всі вулиці, назви яких несуть пам’ять про комуністичне минуле, на честь окремих героїв Майдану...

Дискусія, в якій не було переможців, завершилася суто бюрократичним рішенням: КМДА доручили провести громадські слухання, а відтак підготувати відповідний проект рішення.

Відсунувши долю вулиць у далеку шухляду, депутати зробили ревізію лав на предмет формування майбутньої більшості. Коаліцію, що само собою зрозуміло, в Київраді започаткує фракція «УДАР». На руках в «ударівців» опинилися 77 депутатських мандатів зі 120 можливих. За таких умов люди Кличка отримують карт-бланш на введення власних правил гри. В опозиції до майбутньої «проударівської» коаліції вже пообіцяли бути фракції «Свободи» та Радикальної партії.

Разом майбутні опозиціонери «важать» небагато: фракції провели в Київраду відповідно 6 та 7 депутатів. «Серед людей Черновецького в «УДАРі», присутня, наприклад, Валентина Мандрик, яка в 2012 році роздавала пайки за Парцхаладзе. Вона пішла по «ударівській» мажоритарці по 56 округу, і це тільки один приклад. А пан Кононенко, який балотувався раніше від блоку Черновецького? Теж за списком «УДАРу», — пояснює набір претензій «свободівець» Юрій Левченко.

«Ми будемо в опозиції, тому що ми захищаємо інтереси киян. А від «УДАРу» до Київради пройшло багато людей з мафії Черновецького, яка дерибанила землю, бюджет, і хоче це продовжити. Але якщо нова київська влада буде проявляти правильні ініціативи, ми будемо їх підтримувати», — обґрунтовує позицію Радикальної партії Андрій Лозовий.

Ймовірно, що згодом до «Свободи» та РПУ додадуться й інші, ще «дрібніші» переможці виборів. Такі, наприклад, як «Батьківщина», «Єдність» чи «Нове життя». Втім про свою опозиційність поки що заявили лише ці дві фракції. А флагман Київради — «УДАР» узагалі воліє не помічати незадоволення в лавах колег.

«Більшість і меншість є в тих радах, де є конфлікт. У цю Київраду, в основному, пройшли однодумці. Усі партії, які ви тут бачите, пройшли Майдан, вони всі знають один одного, вони між собою спілкуються, у них немає якихось розбіжностей. Я дуже хочу, щоб рішення приймалися двома третинами голосів, такою великою єдиною сім’єю. І це абсолютно реально зробити», — вважає депутат від «УДАРу» Андрій Странніков.

У «великої єдиної сім’ї» тим часом попереду випробування не з легких: розподіл головування у профільних комісіях, з яких одна — земельна — представляє собою справжній джекпот. Що кому дістанеться у підсумку — наразі невідомо, бо «консультації йдуть постійно», говорить Странніков. За словами депутата, «УДАР» претендуватиме на бюджетну комісію, комісію з питань місцевого самоврядування, а також згадану вище земельну комісію. Мотивація Страннікова проста: ці органи — ключові, а відтак нести відповідальність за їхню роботу мають ті, хто уособлює реальну владу в КР.

Але не всі думають так, як представник «УДАРу». «Головна функція опозиції — контроль. Не критикувати, а контролювати і змушувати владу виконувати потрібні людям речі. Тому ми претендуємо на контролюючі органи: секретар і голова бюджетної комісії, голова регламентної комісії», — говорить Андрій Лозовий.

Своє обґрунтування для отримання посад має і «Свобода»: «Ми зробимо все можливе, щоб наші представники були в тих комісіях, де, як ми вважаємо, будуть найбільші зловживання з боку команди Черновецького. Це бюджетна, земельна комісії, комісія з питань власності», — відзначає Левченко.

Чим би не завершилася боротьба за комісії, сумувати депутати Київради не дадуть. А от чи дадуть вони підстави переобрати їх вдруге — покаже час.