Хто для тебе Бетмен?

«Таке враження, що ти на десять років старший за нас», — говорить колега по роботі 30-річному Маку, передаючи йому косяк. Як виявляється, різниця у віці залежить не від того, скільки тобі років, а чи ти холостяк, чи зразковий сім’янин. Мак, якого грає Сет Роген («Трошки вагітна», «Це кінець»), живе в американській мрії. Він нібито й щасливий, що на його очах підростає новонароджена принцеса Стелла, тішиться щойно придбаному новесенькому будинку в зеленому передмісті. У нього з дружиною Келлі (Роуз Бірн) налагоджуються романтично-божевільні стосунки з інтимом на кухні, як у молодості. Та вряди-годи старе холостяцьке життя нагадує про себе. Сету і хочеться пуститися берега, і колеться.

Саме тоді коли Мак тільки починає звикати, що він сім’янин, що треба рано лягати спати, бо завтра на роботу, що тусовки слід залишити в минулому, бо маленька Стелла має рости в доброму настрої, як на зло поруч оселилося студентське братство «Дельта Псі Бета», яке очолює харизматичний Тедді Сендерз (Зак Ефрон) і його кращий друг Піт (Дейв Франко). Вечірки студентів стають дедалі гучнішими та масштабнішими, через що сусіди Мак і Тедді переводять свої відносини з розряду приятельських у відверто ворожі.

Комедія зіштовхує покоління, які, в принципі, ще не встигли піти один від одного занадто далеко. Мак і Келлі раніше добряче відривалися на вечірках і не готові дорослішати, але дитина ставить непереборну перешкоду у спробах залишатися вічними тiнейджерами. З іншого боку — Тедді. Він кайфує від швидкоплинної слави, посідаючи пост президента студентського братства. Та завтра після випускних іспитів усе закінчиться. Тедді з тривогою дивитися на своє майбутнє, де на зміну п’янкам і гулянкам прийдуть офіс і робота за розкладом. Та ще й на ярмарку вакансій йому сказали: «Ти — тупий». Тож шанси бути успішним і привабливим для безмежної кількості блондинок невеликі.

Приводом для війни стає начебто конфлікт генерацій, коли молодим хочеться гуляти, а дорослим потрібен спокій. Та це, швидше, нагадує непорозуміння між людьми, яким, якщо подумати, зовсім немає через що сваритися. Якби не перехідний період. Одні заздрять, що минулого не повернути, слід бути відповідальними і не вживати алкоголю, коли годуєш дитя грудним молоком. Інші з острахом дивляться у майбутнє. Однак драмі тут не місце. На допомогу приходять жарти нижче пояса.

Чоловіки різних поколінь, обговорюючи серйозні життєві ситуації, прикриваються дотепними вигадками про геніталії. В черговий раз на тлі блювотини, штучних членів, моря алкоголю і кілограмів марихуани відбувається пошук відповідей на животрепетні питання. І в цьому — весь стиль роботи постановника «Сусідів» Ніколаса Столлера. Не так давно він писав сценарії для фільмів iз Джимом Керрі («Аферисти Дік і Джейн», «Завжди говори «Так»), але з часом переключився на режисуру і впевненими кроками вибудовує кар’єру творця комедій для дорослих у стилі Джадда Апатоу («40-річний незайманий», «Трошки вагітна»).

Фільм розрахований на широку та невибагливу аудиторію, яка полюбляє туалетний гумор і голодна на сексуальну революцію ХХІ століття. За 90 хвилин «Сусідів» можна дізнатися, що мобільні тепер пікають, коли поруч хтось збуджений, правда, це стосується винятково чоловіків. Також, що на 3D-принтері можна зробити чоловіче достоїнство і що бойфрендів зі словникового вжитку витіснили факфренди.

На початку фільму Сет запитує у Тедді, хто для нього Бетмен. «Крістіан Бейл, звичайно!» — студент називає 40-річного актора, який у 2005-му грав борця зі злочинністю. «А для мене Бетмен — Майкл Кітон», — Сет iз ностальгією згадує свого улюбленця у костюмі кажана кінця 80-х. У цьому діалозі й ховається вся сіль фільму. Хлопці виросли на одних і тих самих фільмах, і скільки б їм не було років, з якого століття не були б їхні Бетмени, вони продовжують життя інфантильних простаків і бояться переходити на новий рівень радощів, без війни і нескінченних тусовок.