Листоноша у бронежилеті

Війна — це, окрім болю і страждань, ще й суттєві економічні виклики. З одного боку — бюджет. З іншого — соціальні проблеми, які також вимагають фінансування. Завдання ж перед урядом Арсенія Яценюка — не лише рятувати економіку традиційними методами, а й приміряти на господарські механізми військові обладунки.

Донецькі пенсії — у Дніпропетровську

З Донецької і Луганської областей держава за останній місяць не зібрала 422 млн. гривень податків. «Але при цьому ми виплачуємо повністю всі соціальні виплати», — сказав, відкриваючи вчорашнє засідання уряду, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. А якщо бути точнішим, то намагаються виплачувати.

«У нас немає жодної заборгованості. Це дуже важливо, тому що це і допомога з безробіття, це лікарняні. Вперше я можу доповісти, що ми нічого не заборгували нашим громадянам», — прокоментувала ситуацію міністр соціальної політики Людмила Денисова, зазначивши, що у східних областях працівникам фінустанов доводиться працювати заледве не у бронежилетах. «Завтра, згідно з графіком, ми будемо фінансувати допомоги сім’ям із дітьми і по цих регіонах теж. І 326 тис. родин у Донецькій області отримають таку допомогу, і 164 тис. сімей — в Луганській області. Тобто у нас штатна ситуація, — запевнила міністр. — Але я хочу звернути увагу, що ми не можемо фінансувати і забезпечити виплату в трьох містах: Слов’янську, Краматорську і Антрациті. Ми просто не можемо, щоб наші люди, які забезпечують цю виплату, були в небезпеці».

Приблизно половину пенсій уряд частково перераховує на карткові рахунки, а решту розносить Укрпошта. У ситуації, коли частина території фактично окупована, такий простий механізм працювати не може. «Я хотів би запитати, як треба діяти, щоби не сталося так, що ми відправили мільярдні кошти в Донецьк і Луганськ, а терористи полюватимуть на поштарів і інкасаторські машини так, як вони полювали протягом останнього місяця?» — вирішив уточнити Яценюк у представників силового блоку.

«Хотів би сказати про те, що в ці три регіони, які ми назвали, ми не можемо повністю забезпечити доставку цих коштів. Це просто небезпечно.Тому ми запропонували проводити ці виплати в інших регіонах, які межують. Це Дніпропетровська або Харківська області», — відповів присутній на засіданні заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар.

Утiм загрози стосуються й інших територій. Заступник міністра запропонував фінансовим структурам узгоджувати перевезення грошей з його відомством. «Бо іноді везуть ці кошти, наче навмисно, а там уже чекають, щоб їх пограбувати, — сказав Чеботар. — Ми могли б дати надійну охорону, і тоді будемо доставляти кошти. Я думаю, якщо буде таке доручення, ми скоординуємо цю діяльність і все зробимо, щоб ці кошти були доставлені».

Відтак Прем’єр запропонував залучити до перевезення готівки, окрім підрозділів МВС, ще й СБУ. «Я ще раз наголошую, що це наші громадяни, і вони так само хочуть позбутися терористів, як і вся Україна. Ми будемо виконувати свої зобов’язання перед нашими українцями, де б вони не проживали: в Донецьку, Луганську, Львові чи Тернополі», — патріотично пiдсумував Яценюк.

Кількість «контролерів» зменшать

Але проблеми правоохоронного сектору України, як відомо, не обмежуються негараздами у перевезенні готівки. Далеко не вся українська міліція насправді служить державі, а подекуди й відкрито підтримує іноземних інтервентів та сепаратистів. А значить, систему треба реформувати. «Сьогодні на засіданні уряду я прошу, щоб це було зроблено в терміновому порядку, Віталію Григоровичу (Ярема — Перший віце-прем’єр-міністр. — Ред.), ми з вами повинні створити окрему робочу групу під вашим керівництвом щодо Концепції реформування правоохоронної системи, — звернувся до свого заступника Арсеній Яценюк. — Люди очікують реальних змін у системі Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки. І, ви знаєте, я взагалі подивився загальний перелік тих органів, які у нас здійснюють правоохоронну функцію та правозастосування, їх не мало не багато — 23».

І це, за словами Прем’єра, — ще не все. «Навіть Державна архітектурно-будівельна інспекція, і та має правозастосовчі функції. У такій кількості правоохоронних і правозастосовчих організацій втрачається взагалі людина, на яку повинні всі працювати», — резюмував очільник уряду.

Реформувати правоохоронну систему Україна буде разом з європейськими радниками. Експерти з ЄС — на основі досвіду власних країн — дозволять, як сподівається Яценюк, концептуально змінити систему, яка повинна бути спрямована на захист людини. Прем’єр також виступає за зміни, внаслідок яких органи прокуратури повинні бути позбавлені функції загального нагляду. «У рамках нашої конституційної реформи це повинно бути одним із перших пунктів. Ми про це мали розмову з новообраним Президентом України. І переконаний, що ми будемо йти разом у частині реформування як правоохоронної системи, так і системи органів прокуратури і судів», — повідомив Прем’єр.

Розділити «Нафтогаз»

Менш ніж за тиждень до дня Х: коли Росія може відімкнути нам постачання газу, значні зусилля уряду сконцентровані на паливному фронті. Владі не залишається нічого іншого, окрім як вибудовувати серйозні захисні редути від політичного тиску «Газпрому». Одним із суттєвих кроків стане реформування НАК «Нафтогаз України», проведення якого клятвенно обіцяло попереднє керівництво держави.

«Пропонується наступне рішення — Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» займатиметься винятково реалізацією природного газу. Створюється публічне акціонерне товариство «Українська газотранспортна система», яке, відповідно до європейського законодавства, займатиметься винятково транспортуванням природного газу, і створюється публічне акціонерне товариство «Українські газові сховища», яке буде займатися зберіганням природного газу», — запропонував Яценюк. За його словами, йдеться про перший реальний крок щодо повної адаптації українського енергетичного сектору до вимог Третього енергетичного пакета.

«Ми разом з ЄС проводимо спільну енергетичну політику, Україна ратифікувала Енергетичну хартію, Україна є членом Енергетичного співтовариства, на відміну, до речі, від Росії. І тому наша спільна політика з Європейським Союзом повинна відповідати тим правилам, які встановлені на європейському енергетичному ринку», — сказав Прем’єр. На його думку, такий крок суттєво змінює взагалі всю систему енергетичної безпеки і енергетичної політики на теренах Європи. «І чим швидше ми будемо рухатися, тим впевненіше і Україна, і Європа почуватимуться в питаннях енергетичної безпеки», — патетично підсумував Яценюк.