Жанр нової збірки віршів Вано Крюґера «Зіґґі Фрейд & Ктулху» (К.: Смолоскип, 2014) — це довгий заплутаний сон, що наснився малому Зіґмунду Фройду (лютий кошмар з елементами витонченої лірики — що ж іще має снити засновник психоаналізу?!), потому, як він начитався творів Лавкрафта, наслухався європейських готичних історій, донецьких шахтарських байок та добряче наклюкався в Карпатах з русинами. Те, що Фройду було 34, як народився Лавкрафт, а про українських шахтарів він і гадки не мав — деталь несуттєва; поезія завжди легко долала часово-просторові умовності. Головне — дати їй вірний поштовх, вирвати з лещат сучасності, зробити легкою і повітряною, як метелик!
Отже, експансивна нарація про дії, що відбуваються «тут і зараз» і водночас — враховуючи необмежене в свободі і символах середовище текстів Вано Крюґера — «ніде і ніколи». Поетичні образи з’являються блискавично і поводяться, як завойовники, що ладні заполонити весь світ, знищуючи всіх конкурентів (а конкурентами їм може бути будь-хто і будь-що). Цього автора потрібно читати з олівцем. Підкреслювати вдалі фрази (часом це готові афоризми), малювати на берегах зірочки/хрестики, резистори/діоди, коралі/чебурашок або й кашкет майора Червоної армії та безліч інших сутностей, що щільно оселилися у цій збірці, немов у казковій рукавичці. Бо ж підзаголовок збірки — «Казки братів Ґрімм за редакцією Вано Крюґера».
Ці тридцять снів-казок здатні вразити читача і буттєвими одкровеннями:
Подивися
На сонце —
Воно не старіє,
Хоча і вмирає щоночі
і метафорами-рімейками:
Срібним серпиком місяця
Розчикрижить авіалайнер
Небо,
Залишивши на небесній щоці
Білосніжний шрам
і «свіжою» та «радісною» готикою:
Щоночі відьми
у інвалідних візках
Літають сходами
над Боричевим Током.
Предметом поезії у Крюґера легко стають навіть сигаретні «бички»:
Адже не може лежати бичок самотою в цей вечір! —
Коли всі в товаристві!
і пісуари:
Його тепло біля цих
вкритих шляхетною
патинкою пісуарів,
Позеленілих від віків,
що сплили…
А ще ж і загадковий лавкрафтівський Ктулху, котрий також фігурує у назві збірки:
Каракатиці-єпископи
вже димлять
Своїми чорними
кадильницями,
Готуючись до урочистої меси
На твоє пробудження!
Перечитавши збірку, робимо обережний висновок: мабуть, недарма Вано Крюґер виніс у заголовок дивне ім’я Зіґґі. Наряд чи так називали маленького Фройда, а от легендарний рокер Девід Боуї створив був легенду про таємничого Зіґґі Стардаста, котрий переслідував благородну мету врятувати землю за допомогою рок-н-ролу, однак алкоголь і наркотики зупинили супермена. Та й головний ліричний герой книжки — зовсім не Ктулху, а метелик (цю деталь чомусь упустили поважні автори передмови і післямови Петро Мідянка, Ростислав Семків та Олег Лишега). Метелики! Вони випурхують з епіграфа, взятого у Пєлєвіна, наскрізь пронизують перший вірш, наполегливо з’являються у багатьох наступних та відлітають в останньому вірші. І закінчать, судячи з усього, так само погано, як рок-Зіґґі:
метелик підлітає до вогню
сідає біля вогню
і дивиться
Проте сподіваємося, що він конче відродиться у наступній збірці, бо ж у попередній ми вже читали вірш «Нічний метелику Житомирської траси…» — може, це і є авторський спосіб розбудити самого Ктулху?
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
