По 368... Але завтра!

Очікується сезон знижок

Відтак день Ч, коли Росія мала повністю перекрити подачу газу для нашої держави та запровадити передоплату, перенесено: із 3 на 9 червня. До цього часу Москва хоче побачити решту грошей за свій стратегічно-політичний енергоносій. Усього ж Білокам’яна сподівається побачити на своїх рахунках 2 млрд. 237 млн. доларів — за газ, спожитий до 1 квітня 2014 року. «Запровадження режиму передоплати залежить також від прогресу в розрахунках за постачання палива у квітні й травні, — нагадав Міллер. — Оплата за травень має бути завершена до 3 червня».

Утім, окрім традиційних для Кремля сталевих ноток на адресу України, Москва — несподівано для багатьох — погодилася піти на зниження ціни за свій газ. Це, як відомо, головна вимога, що її висуває офіційний Київ, погоджуючись оплатити свої борги перед «Газпромом». Формулювання Міллера — попри весь оптимізм — по-чиновницькому обтічні й доволі стримані. «У випадку погашення українського газового боргу російська сторона буде готова розглянути схему вирішення цінового питання не тільки шляхом зниження експортного мита, а й через проведення прямих комерційних перемовин на корпоративній основі», — сказав керівник «Газпрому».

Експерти порахували: скасування мита зменшить вартість тисячі кубометрів газу із 485,5 до 385,5 долара. Україна ж наполягає на збереженні старої ціни, «дарованої» ще Віктору Януковичу, — 268,5 долара. Втім проміжна ціна — а саме 385,5 — очевидно і стане новою вартістю газу для нашої держави. Як відомо, спочатку саме на ній зупинилася Росія, піднявши вартість свого газу із 1 квітня. Зрештою, єврокомісар із енергетики Гюнтер Еттінгер заявив, що справедлива ціна газу для України має коливатися у межах 350—390 доларів.

Водночас перспективу судових з’ясувань у Стокгольмі щодо ціни російського газу для України наразі ніхто не скасовував. Україна вже активно працює в цьому напрямi, доручивши представляти свої інтереси норвезькій юридичній фірмі. «Газпром» тим часом вирішив подати зустрічний позов на Україну. Чим саме не вдоволена Росія в цій суперечці, очільник «Газпрому» делікатно промовчав, підтвердивши лише сам факт такої спроби. А вчора стало відомо, що Москва... відтермінувала подачу позову до 9 червня. День, коли, як ми вже знаємо, Україна має повністю погасити свої газові борги.

«Москва, поміняйте контракт!»

Тож не важко здогадатися, що «Газпром» педалюватиме на власних збитках унаслідок неотримання вчасно належних йому сум. До речі, і про це багато говорили незалежні експерти, сам факт допущення заборгованості гратиме проти нас на судових засіданнях у Стокгольмі. Тому, ймовірно, Україна намагатиметься за будь-яку ціну погасити борг — а тоді через суд зробити те, чого ніяк не зміг домогтися Віктор Янукович та його команда: змінити базові принципи газової угоди, по-зрадницьки підписаної 2009 року.

Підтвердження цьому — проект додаткової угоди до газового контракту на період iз 2009 до 2019 року, який учора НАК «Нафтогаз України» надіслала «Газпрому». Як пояснюють у вітчизняному газовому відомстві, передбачається внесення змін у діючий контракт, які стосуються ціни, обсягів та умов постачання природного газу. Москва, як відомо, категорично відмовлялася будь-що змінювати у «сакральних» текстах угоди. Пропонуючи натомість систему так званих «знижок», які насправді виявлялися лише тимчасовим послабленням газового зашморгу і не мали жодної довготривалої дії. Судячи з тиску України та ЄС на Москву, тепер нашому східному сусіду доведеться піти на поступки.

Нове обличчя у старій суперечці

І головним козирем України, на думку аналітиків, є сам факт оплати газу. Особливо, враховуючи, що платіж надійшов неабияк вчасно — до початку вчорашньої тристоронньої зустрічі між Україною, ЄС та Росією. Європа, яка виступає посередником у цій суперечці, почуває себе переможцем. «Нині, після того, як ці 786 млн. доларів було заплачено, Україна пропонує ще впродовж десяти днів після досягнення домовленості із пакетної угоди домовитися, що саме на базі цієї суми — 268,5 долара — будуть формуватися рахунки також за квітень і травень, — сказав на прес-конференції, присвяченій результатам зустрічі, єврокомісар Гюнтер Еттінгер. — Буде певна сума, що відрізнятиметься від обумовленої суми».

Стовідстокового консенсусу вчора не вийшло. Як заявив міністр енергетики РФ Олександр Новак, Україна визнає заборгованість у 2,2 млрд. доларів станом на 1 квітня 2014 року. Його український колега Юрій Продан натомість заявив: усе зовсім не так! «Загальна сума платежів за газ за час роботи нового уряду становить не 786 млн., а 1,1 млрд. доларів. Що ж стосується оплати боргу 2,2 млрд. доларів, то вона стосується тих рахунків, які виставляв Україні «Газпром», — сказав Продан. — Насправді єдина величина, яку неможливо оскаржити, це газ, який Україна отримувала за ціною 268,5 долара за тисячу кубів». До того ж суму боргів за постачання газу до 2014 року, коли паливо продавали за 380 доларів, за словами українського міністра, також можна оскаржити.

Для Олександра Новака ця заява виявилася настільки несподіваною, що він навіть не зміг прокоментувати її. «Ми зовсім не згідні», — сказав російський посадовець.

Експерти також стверджують: несподівана згода офіційного Києва оплатити російські борги, окрім юридичної, має ще і політичну складову. «Це отримання додаткового часу для перемовин iз Росією, які проводитиме новий український Президент Петро Порошенко, — каже голова наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. — Саме тому Україна різко змінила свою стратегію поведінки, відмовившись від позиції «перемога або смерть». На думку Корольчука, «Газпром» мав би відтермінувати запровадження передоплати щонайменше до початку липня. «І саме цей «газовий» час буде мати Петро Порошенко для переговорів із Росією. До того ж Україна планує продовжити виплати боргу, і наступні суми можуть становити приблизно 1 млрд. доларів, — продовжує Корольчук. — Росії не вигідно також залишатися у глухому куті і тим паче відключати газ. Адже тоді Порошенко опиниться у незручній ситуації і буде змушений відповідати за «газову війну», до якої він не має жодного стосунку».

Поява у перемовинах Петра Порошенка може змінити і стратегію подачі позову до Стокгольмського арбітражу. «Хоча, з точки зору ефективності, то Україні слід обов’язково використовувати судовий аргумент для стимулювання переговорів», — каже експерт Інституту енергетичних стратегій. Отож наразі розраховувати на швидке призначення нової ціни на газ для України не варто, але й «газова війна» теж відкладається.