Міжнародний алярм, що закалатав відносно будівництва чи відновлення робіт, як їх називають прибічники транспортного міністра, змусив офіційний Київ вдатися до відповідної реакції. Ще 20 липня українська та румунська сторони (остання, ніде правди діти, має економічний інтерес у цій справі) провели консультації, на яких було вирішено, що українці передадуть своїм візаві всю необхідну їм інформацію. Як і було домовлено, Румунія отримала наступні матеріали: сет документів під назвою «Оцінки впливу на навколишнє середовище в складі робочого проекту «Створення глибоководного суднового ходу Дунай — Чорне море на українській ділянці дельти. Перший етап»; порівняльну таблицю альтернативних варіантів проходження глибоководного суднового ходу; науково-екологічну експертну оцінку і висновок державної екологічної експертизи щодо робочого проекту створення ходу, повідомив учора на брифінгу в МЗС речник відомства Маркіян Лубківський. Крім того, необхідні матеріали були передані країнам, нашим безпосереднім партнерам на Дунаї, — Німеччині, Австрії, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Хорватії, Чехії, Молдові, Сербії і Чорногорії, а також Росії, США та Великобританії. Останні, як відомо, неодноразово висловлювали занепокоєння з приводу можливого екологічного удару по дунайській природі. Міжнародні організації також отримали інформаційну бандероль із Києва.
МЗС пішов навіть далі — запросив представників Румунії оцінити ситуацію «на власні очі». Очима Бухареста став посол Олександру Корнеа, який разом із дружиною та дипломатами амбасади в понеділок здійснив два виїзди до місць проведення днопоглиблювальних робіт у морській та річковій частині майбутнього ходу. Під час катерних вояжів румуни цікавилися технічними засобами для поглиблення дна, плавзасобами для транспортування грунту та місцями його утилізації і можливими негативними впливами на екологію Придунайського регіону. Загалом, як відзначає прес-служба міністерства, обидві сторони залишилися задоволеними співпрацею: румуни — наданою наочною інформацією, а українці — оцінкою румунської сторони, яку висловив її посол. «Ознайомлювальний візит до місця проведення відновних робіт у річковій та морській частині українського глибоководного судноплавного ходу пройшов успішно і було продемонстровано та надано пояснення щодо всього циклу відновних робіт», — зазначив пан Корнеа. Наразі ширших коментарів від Румунії чи відгуків інших держав на надані документи в МЗС не отримували.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
