(Василя ГРИБА.)
Усе, на що щедрою була нинішнього літа природа, — овочі, фрукти, гриби, квіти, зілля, колоски — покладіть до спасівського кошика, якого понесете сьогодні освячувати до церкви. Другий Спас, або Яблучний (у давнину чомусь до урочистого моменту освячення не можна було їсти червонобоких дарів саду) здавна був в Україні одним із найшанованіших хліборобських свят. До цього часу, як правило, закінчували жнива, бо надалі «небесною канцелярією» починала заправляти осінь. А отже, розраховувати на стабільну й хорошу погоду було марно. З цього приводу в народі казали: «Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло». У цей час в Україні подекуди могли бути й заморозки.
За церковним календарем сьогодні — Преображення Господнє. Як розповідає біблійна легенда, цього дня Ісус Христос відкрив своїм учням Петру, Якову та Іоану правду: йому доведеться в стражданнях вмерти на хресті й воскреснути. Але для тих, хто віритиме в нього, приготоване Царство Небесне. У якусь мить обличчя Ісуса просяяло, а одяг зробився сліпуче білим — він преобразився. А його учні мимоволі відчули таке блаженство, яке буває тільки в раю.
Проте Спас, зважаючи на давні селянські традиції, що міцно в нього вплелися, має значно глибше коріння, адже подібні свята врожаю побутували з давніх-давен в усіх хліборобських країнах. Ритуали освячення плодів були і в античній Греції, і в Римі, і в Малій Азії, і в Єгипті. У наших прапредків такі обряди були відомі ще в часи Трипільської доби (кінець VІ — початок ІІІ тисячоліття до н.е.).
Також вважалося, що на Спаса востаннє в році нас відвідують душі померлих родичів. Як відомо, за народними віруваннями, «гості» з потойбіччя в світ людей приходять тричі: на Страсний четвер, на Зелені свята і на Спаса. Культ предків був надзвичайно сильним в українців: наш народ вірив, що пращури сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи... Тому на Спаса незайве відвідати могилки своїх покійних родичів, запалити спасівську свічку з нового воску, згадати добрими словами всіх, хто покинув вашу родину...
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
