Зураб Аласанія: Нинішніх проектів через півроку в ефірі Першого не буде

Господарем кабінету з вивіскою «Гендиректор НТКУ» Зураб Аласанія став трохи більше двох місяців тому. Йому доводиться керувати, коли у коридорах «олівця» на Мельникова співробітників зустрічає охорона з автоматами, — про всяк випадок, якщо, бува, комусь заманеться штурмувати державний телеканал.

Після того як депутати врешті-решт 17 квітня прийняли закон про трансформацію державного мовлення у суспільне, від «кнопки», що фінансується з держбюджету, глядачі очікують суттєвих змін. Експерти відзначають позитив у бік об’єктивності у новинах Першого Національного. Втім було багато невдоволених засиллям Юлії Тимошенко у передвиборчий період в ефірах Савіка Шустера, чиї проекти поселилися на рік на каналі, за раніше підписаним договором. Ще є включення «Громадського ТБ». Замість російського старого «Кривого дзеркала», яке показували на українському Національному кілька років поспіль, можна побачити фільм «Валенса» та проект «Шевченко. ПроRok».

Коли в ефірі каналу будуть кардинальні програмні зміни? Із цим та іншими запитаннями ми звернулися до керівника НТКУ. Зураб Аласанія, до речі, відповідав українською, так само, як і на попередніх прес-конференціях.

Про помилку, яку не має допустити Президент Порошенко

— Зурабе, Національній телерадіокомпанії, вам як її гендиректору є різниця, хто переміг на виборах? Як сприйняли обрання Президентом країни Петра Порошенка?

— Як громадянин я радів, що обрання відбулося в один тур. Вважаю, що це для країни ліпше. Я знаю обох основних лідерів перегонів. Позиція Порошенка для мене теж доволі криштальна по відношенню до суспільного мовлення, він «за».

У Петра Порошенка є власний канал. Не думаю, що він якимось чином його буде просувати. Взагалі, вважаю, що у Президента — не залежно від персоналій — недостатньо важелів і повноважень, щоб зупинити процес створення суспільного мовлення.

Перше інтерв’ю новообраного глави держави має бути на Національному телебаченні. Якщо буде на приватному каналі, це буде помилкою.

— Чи задоволені ви «Дебатами на Першому», які позиціонували як знаковий проект?

— «Дебати» ще недооцінені ані нами, ані суспільством. Для частини глядачів вони було просто нудними. Але ми показали, якою має бути розмова політиків із народом. Після виважених «Дебатів», у яких чітко обмежували претендентам на президентське крісло час на промови, ми цілеспрямовано запускали жваві програми «Шустер-студії». Щоб глядач побачив різницю: можна розмовляти спокійно, конструктивніше, видаючи менше популістських гасел і обіцянок.

— За які кошти робили проект? В інтернеті була інформація про грантові гроші. Вона достовірна чи фейкова?

— Ми навіть не мали часу, щоб подаватися на грант. Нас підтримав фонд «Відродження» — виділив 50 тисяч гривень. Я радий і цим грошам, бо можу преміювати людей, які робили «Дебатами на Першому».

Загальний бюджет проекту за ринковими цінами — близько 2 млн. гривень. Але вісім організацій робили його на волонтерських засадах. Серед них були і комерційні. Наприклад, «Євромедіа» нам допомогли з екранами, це дуже дорого коштує, робили нам світло.

— Експерти відзначають, що після «чорного» періоду винятково прославляння Януковича—Азарова та обливання брудом «попєредніків» Перший Національний виправляється. З іншого боку, НТКУ ще лишається залежною від Кабміну. Чи може це знову позначитися на ефірах?

— Уже прийнято закон про суспільне мовлення, в яке має трансформуватися державне. Але запрацювати він може лише після обрання наглядової ради. Сподіваюся, до осені вона запрацює.

Поки що ми керуємося законом про державне телебачення. Там записано, що маємо висвітлювати діяльність Кабінету Міністрів й інших органів влади. Але нині не вони НТКУ нав’язують якусь інформацію, а я бігаю і прошу: дайте нам побільше. Бо люди хочуть знати офіційну позицію про те, що відбувається у країні. А у відповідь отримую: якщо від нас буде багато інформації, складатиметься враження, що на Перший Національний тисне адмінресурс.

Надалі зникне пряма фінансова залежність каналу від Кабміну. Зараз ланцюжок надходженння коштів такий: Кабмін — Держкомтелерадіо, який є розпорядником коштів, і ми — отримувачі. За законом про суспільне мовлення, згідно із затвердженим депутатами окремим рядком у держбюджеті (не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік), Кабмін просто має виділити кошти. І крапка.

Коли буде замість державного суспільний канал

— Медіа-юрист Ольга Большакова, керівник Центру законодавчих ініціатив «Незалежної асоціації телерадіомовників», каже, що для реального утворення суспільного мовника достатньо прийнятого закону та вже існуючих норм господарського і трудового законодавства. Ще потрібні певні розпорядження Кабміну. На вашу думку, чому вони ще не з’явилися?

— Є стандартні терміни організаційних дій, проходження й утвердження розпоряджень Кабміну. Скажімо, за два тижні має бути створена робоча група. Вона вже є.

Від початку НТКУ зробила «дорожню мапу» утворення суспільного мовника. Вона уже є у Кабміні, Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, Держкомтелерадіо.

— Чи першочерговим завданням є скорочення штату за «дорожньою мапою»?

— Як не дивно, скорочення на нинішньому етапі не є ефективними. Якщо ми скорочуємо людину, ми скорочуємо її посаду. Якби я міг звільнити не надто сумлінного працівника, а його зарплату виплачувати тому, хто працює добре, — таке скорочення мало б сенс.

Коли відбудеться реорганізація (за законом, це має бути за півроку), ми з державної установи перетворимося на державне підприємство, тоді правління НСТУ зможе звільняти людей і брати — через атестацію — ініціативніших і креативніших, платити їм більше.

Утім спочатку мають утворити Наглядову раду. У законі прописано, що до її складу входитимуть дев’ятеро людей від всеукраїнських громадських об’єднань: молодіжних, журналістських, освітянських, наукових тощо. За якими принципами їх обиратимуть і як вони між собою домовлятимуться — не зовсім зрозуміло. (Нещодавно мене дуже здивувало питання колеги: «Чому ви не співпрацюєте з «іншими демократичними журналістами?»). Питаннями представництва від громадських організацій займатиметься Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, нових членів якої ще теж не обрали. Ще від Верховної Ради у Наглядовій суспільного мовника має бути по одному представнику від депутатських фракцій і груп. Їх кількість може змінюватися...

— На думку медіа-експертів, одним із найсумнівніших положень закону про суспільне мовлення є саме введення до складу його наглядової ради представників від депутатських фракцій і груп.

— Це одна із причин того, що в нашій «дорожній мапі» створення суспільного мовника є і положення про зміну деяких норм нещодавно прийнятого закону. Створення телеканалу, на який не мали б змоги чинити вплив політики, — справа не одного дня.

Про вплив чемпіонату світу з футболу на ефіри «Громадського ТБ»

— Якими новими проектами Перший Національний привертатиме увагу глядачів? Чи продовжуватимете залучати до їх створення працюючих на НТКУ людей, яких за інших умов звільнили б?

— Працівники постійно пропонують свої ідеї для втілення. Вони змагаються за право робити нові програми на Першому Національному. І... не проходять. Майже всього контенту, який глядач має змогу дивитися на каналі зараз, не буде. Залишиться, можливо, пізнавальний проект «Як це?».

Від задуму нового проекту до його показу в ефірі, як правило, проходить щонайменше кілька місяців. Новий сезон ми починатимемо восени. Відсотків 70 контенту на Першому буде від сторонніх. Про один з них уже можу казати. Журналісти газети «Коммєрсант-Україна», яку закрили у березні, робитимуть економічну програму. Працюємо з ними вже місяць, дійшли до пілоту.

— В ефірі Першого Національного стало менше включень «Громадського ТБ». Вони лишатимуться? Чи отримали попередні трансляції статус держзамовлення, без якого вони, за вашими ж словами, були протизаконними?

— Питання стосовно попередніх трансляцій «Громадського ТБ» вирішено. Із 12 червня починається трансляція чемпіонату світу з футболу у Бразилії — і не вистачатиме часу на показ не те що шести годин «Громадського», а й власних новин.

Із хлопцями із «Громадського ТБ» ми вже місяць обговорюємо питання про виробництво повноцінних проектів, які можна внести у сітку мовлення Першого. Кожен журналіст, як і всі на НТКУ, може подавати на розгляд свою програму. Ми її затверджуватимемо або ні. Команда «Громадського ТБ» — «жива» і кайфова, але їй не вистачає дисципліни. «Наші»-«не наші» — такого поділу не існує. Хто робить краще — проекти тих ми затверджуємо.

— Чи впливає мізерне — у порівнянні з потужними комерційними каналами — фінансування НТКУ на неспроможність працівників пропонувати конкурентоспроможні проекти?

— Якщо мені кажуть: «За таку зарплату я буду працювати погано», то відповідаю: «Людина працює, як уміє, не залежно від грошей. Не влаштовує зарплата — іди».

У моєму житті складалося так, що задумувалася ідея — і підтягувалися гроші. Останній приклад — ті ж «Дебати на Першому».

— Ви не мінятимете генпродюсера каналу?

— Ілля Ноябрьов — чудова людина, але він не працює на канал. Я поки що не знаю, чи потрібна мені власне посада. Обов’язки генпродюсера зараз виконує мій зам Дар’я Юровська.

— Яке вiдношення маєте зараз до «Громадського ТБ» — громадської організації, що запустила власний інтернет-канал?

— Залишаюся одним із співзасновників. Взагалі, коли журналісти тут, у Києві, організовувалися у «Громадське», мене, харків’янина, запросили для консультацій як досвідченішу, трохи старшу людину. (Старший за віком у команді лише Данило Яневський). Цього тижня обрали у програмну раду.

ДОСЬЄ «УМ»

Зураб Аласанія, 49 років

Народився в Сухумі (Грузія), закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут.

Із 1997 року працював на харківському ТБ: випускав авторську програму, був кореспондентом в інформаційній, вів політичне ток-шоу (студія «Телемак»), робив авторську публіцистичну програму (ТРК «Симон).

Із червоним дипломом закінчив курс інформаційної журналістики в навчальному центрі «Інтерньюз-Україна» і Фонду Томсона. Був співзасновником і керівником медіа-групи «Об’єктив».

2005-2010 рр. — очолював Харківську облдержтелекомпанію.

У 2006-му заснував агентство «МедіаПорт».

2013 р. — став співзасновником інтернет-проекту «Громадське ТБ».

Березень 2014 р. — призначений гендиректором НТКУ.