Наступна зупинка — Грушевського, 5

Зібравшись уперше після проведення президентських перегонів, Верховна Рада України взялася вершити власну долю. Говорили про вибори. Також дострокові, але цього разу — парламентські. «УМ» уже писала про те, що є три юридичні підстави для розпуску парламенту. Всі вони де-факто відсутні в нинішніх умовах, тож рішення про «перезавантаження» Ради буде, радше, політичним. Перша причина: Рада може бути розпущена, якщо протягом місяця в ній не сформовано коаліцію депутатських фракцій, але вона сформована. Другий привід: якщо протягом двох місяців не затверджено персональний склад Кабміну, але його затверджено. Третя можлива підстава: якщо протягом 30 днів Рада не може розпочати свою роботу, але наразі робота ВРУ триває.

Експерти одностайні в тому, що оптимальний варіант — педалювати розвал коаліції, для чого енна кількість народних обранців мають покинути її лави. Й тоді Президент України зможе реалізувати своє конституційне право на розпуск парламенту. Напередодні позафракційний депутат Олег Дерев’янко прогнозував вихід iз більшості фракції «УДАР» у повному складі, чого поки що не сталося. Той-таки Дерев’янко приголомшив колег і пресу інформацією про намір Юлії Тимошенко залишити велику політику, що майже відразу було спростовано прес-службою ЮВТ. Фантазує Дерев’янко чи ні, але якщо говорити про коаліцію, то вона продовжує існувати. Принаймні поки що. Що ж стосується юридичного підґрунтя, яке дозволить новообраному Президенту України оголосити вибори до Верховної Ради, то воно лишається відкритим питанням. Що, проте, не заважає нардепам розмірковувати на тему, якими слід бути наступним виборам.

В. о. голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв заявляє, що передусім необхідно повернутися до суто партійної системи виборів, відмовившись від мажоритарних округів. «Наша фракція вже розробила зміни до закону», — зазначив він, додавши, що на розгляд колег тимошенківці винесуть свій законопроект уже наступного тижня. Однопартієць Соболєва і тимчасовий очільник президентської адміністрації Сергій Пашинський тим часом говорить про те, що проводити вибори в умовах, коли влада не може гарантувати безпеку в усіх округах, є неприпустимим. Спочатку, мовляв, необхідно стабілізувати ситуацію на сході, ухвалити нову редакцію Конституції, а вже потім проводити вибори.

Якщо взяти на озброєння пропозицію Пашинського, то розпуску ВР не буде ще доволі довго. «Батьківщину» можна зрозуміти — подібне зволікання їй вигідно, адже після провалу на президентських виборах Юлії Тимошенко ця партія «лідерського типу» навряд чи може розраховувати на значні відсотки. Однак, за словами того ж таки Соболєва, дату наступних парламентських виборів буде оголошено протягом місяця. Що дає нардепу підстави для подібних прогнозів — знову ж таки, незрозуміло. А от «УДАР», який у нинішній Раді представляє новообраного Президента Петра Порошенка, виборів не боїться. «Абсолютно всі готові», — підкреслює «УДАРівець» Павло Розенко. Єдина невизначеність пов’язана, за словами Розенка, у принципах формування виборчого списку.

«Очевидно, що ми підемо в тісній співпраці з партією Петра Порошенка, це однозначно. А от у якій формі це буде зроблено — чи двома різними колонами йти, чи об’єднуватися в єдиний список — це ми будемо розглядати на підставі чітких соціологічних досліджень. Це питання буде остаточно вирішено, як оголосять дострокові парламентські вибори», — каже він. Депутат додає, що дострокові парламентські вибори мають відбутися в жовтні-листопаді, а зміни до Конституції мають бути прийняті ще цим складом парламенту. Що ж стосується інформації від Дерев’янка про вихід депутатів «УДАРу» зі складу коаліції, то Розенко її не підтвердив. Він зазначив, що таку можливість фракція не розглядала. Що, однак, не виключає подібного розгляду у майбутньому.

А ТИМ ЧАСОМ...

В. о. Президента України Олександр Турчинов підписав розпорядження про проведення на айдані Незалежності в иєві урочистостей iз агоди інавгурації Петра Порошенка. Щоб обставити подію всіма належними бюрократичними формальностями, Турчинов надумав створити цілу «робочу групу», до кладу якої мають увійти, зокрема, ще не проголошений офіційно мером Віталій Кличко, перший віце-прем’єр Віталій Ярема, міністр культури Євген Нищук та чинний керівник КМДА Володимир Бондаренко. До вяткування планується долучити широку громадськість, учасників громадських рухів Майдану, киян та остей столиці, йдеться в указі Турчинова. Важливо те, що окремим пунктом обочу групу зобов’язують розробити заходи щодо «нормалізації ситуації на айдані Незалежності й рилеглих до ього вулицях у істі Києві» та абезпечити належне функціонування столиці. Крім того, Турчинов доручив підготувати заходи із шанування на айдані Незалежності пам’яті полеглих учасників мирних акцій протесту.