Гра на нервах

До кінця вчорашнього дня, а точніше до 18.00, Україна мала заплатити частину боргу за спожитий російський газ. На момент, коли цей номер здавали до друку, позиції сторін залишилися незмінними. Тобто Україна погоджувалася заплатити борг, але за умови, що Москва поверне ціну, яка діяла останнім часом, — 268,5 долара за тисячу кубометрів. Натомість Російська Федерація погоджувалася вести мову про певне зниження ціни — не зміну тарифу, а лише надання знижки — на спеціальній зустрічі в Берліні 30 травня. Але за однієї умови: Київ спочатку розрахується за борги. При цьому росіяни наполягають: остаточну ціну газу сторони мають узгодити до 2 червня. В іншому випадку діятиме режим передоплати за газ, який вступає у дію вже з 3 червня.

Розірвати «зачароване коло» спробував єврокомісар iз питань енергетики Гюнтер Еттінгер. За його словами, першу частину боргу в сумі 2 млрд. доларів може бути виплачено вже у четвер. Варіантів, де взяти гроші, є два. Перший запропонував той самий Еттінгер: європейська фінансова допомога. Другий — міністр фінансів Олександр Шлапак. За його словами, уряд випустить облігації на суму 2,16 млрд. доларів, продаж яких дозволить Україні розрахуватися за паливо із північним сусідом.

Двостороння криза має розв’язатися до 3 червня. Саме цього дня Москва пообіцяла призупинити постачання газу Україні. Від цього демаршу постраждає не тільки «ворожа» для Росії держава, а й Європа, що нині становить найбільший для «Газпрому» ринок продажу природного газу. І таким він залишатиметься ще довго — аж до пуску газогону до Китаю. Тож від загострення кризи постраждають усі. Україна та Європа — бо втратять енергоносії, Росія — бо втратять і прибуток, і репутацію. Отже, доводити ситуацію до крайнощів не вигідно нікому. Але й ставки у цій грі є достатньо високими, аби швидко й безболісно здатися перед першою ж вимогою «противника». Які саме джокери знаходяться у рукавах представників трьох зацікавлених сторін та про що недоговорюють перші особи держав, ми довідаємося вже найближчим часом.

Натомість нині вже є очевидним, що судове засідання у Стокгольмі відбудеться за будь-якої погоди! Скажімо, «Нафтогаз України» вже визначився з юридичною компанією, яка представлятиме його інтереси. Нею стала норвезька фірма Wikborg, Rein & Co DA Advokatfirma, яка даватиме поради українському уряду щодо його лінії на судових засіданнях. Послуги скандинавських правників обійдуться замовнику в 1,3 млн. євро. Позовів є два.

Перший — про перегляд Москвою цін за отриманий газ. Його подадуть 29 травня, тобто сьогодні, якщо до цього часу сторони не досягнуть порозуміння. Ймовірність будь-якого порозуміння упродовж кількох нічних годин є, м’яко кажучи, невисокою. Ну а слабкою стороною нашої держави у цьому сенсі є несплата за спожитий газ. Судді, за твердженням експертів, оцінюють такі моменти на користь відповідача. У нашому випадку — «Газпрому».

Другий позов — про отримання відшкодування у розмірі 1 млрд. доларів iз Росії за активи «Чорноморнафтогазу», який до окупації Криму належав Україні.

ТЕНДЕНЦІЇ

Болгарія — «слабка ланка»

У час, коли Європа намагається диверсифікувати джерела надходження енергоносіїв та запроваджує обмеження на співпрацю із Росією, деякі держави ЄС iдуть урозріз із цією лінією. Серед таких — Болгарія, держава, яку вважають найслабшою ланкою європейського ланцюжка. Нещодавно Софія практично погодилася брати участь у добудові російського енергетичного проекту — газогону «Південний потік».

«Я заявив сьогодні членам Європейської ради, що деякі угоди щодо «Південного потоку», які вже укладені або за якими ведуть переговори, суперечать правилам Європейського Союзу», — заявив голова виконавчої колегії ЄС Жозе Мануел Баррозу. — Ми, звичайно, приймемо заходи щодо цього». «Сьогодні я інформував прем’єр-міністра Болгарії про наміри Єврокомісії з цього питання. Ми домовилися забезпечити виконання правил внутрішнього ринку ЄС не тільки тому, що так велять договори Союзу, а й тому, що у разі порушення правил ми піддаємо ризику енергобезпеку Болгарії та Європи, — зазначив Баррозу. — У Європейської ради сьогодні немає ілюзій щодо того, що ЄК вживе заходів у будь-який момент, коли вважатиме, що правила внутрішнього ринку, зокрема в енергетиці, порушуються. Це якраз має місце у випадку угод, підписаних Болгарією».