Павло Розенко: Кличко сформує більшість

Якщо Президента українці обрали зі значним «запасом легітимності», то й міському голові Києва гріх скаржитися: відповідно до вчорашніх підрахунків, Віталій Кличко випереджає суперників iз великим відривом — згідно з даними, з 453 київських дільниць (їхня загальна кількість становить 1083) рейтинг Віталія вже перевалив за 56 відсотків. Київський тервиборчком рахує голоси повільніше, ніж ЦВК, тож станом на 27 травня не опрацьована й половина бюлетенів, й та їхня частина, котра лишилася, ще може внести свої корективи, але, вочевидь, не суттєві: загальна тенденція чітко прослідковується вже зараз.

Те саме стосується і тієї половини від складу Київради, котру обирали за партійними списками. Згідно з обробленими протоколами (станом на вчора вони були отримані з 383 дільниць зі 1083), за партію Кличка «УДАР» проголосували 39,46%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,32%, за «Об’єднання «Самопоміч» (це, нагадаймо, політична сила, котру представляє мер Львова Андрій Садовий) — 6,63%, за ВО «Свобода» — 6,44%, за «Батьківщину» — 4,19%, за «Громадянську позицію» — 3,57%, за партію «Нове життя» — 3,28%, за «Єдність» — 3,21%.

До прохідного тривідсоткового бар’єра впритул наближається і партія «Демократичний альянс», наразі за неї віддали голоси 2,92% виборців. І хоч дані екзит-полу не залишили «демальянсівцям» надію, шанс на потрапляння до Київради у цієї політсили є. До речі, якщо вже говорити про Національний екзит-пол, то його висновки щодо п’ятірки лідерів є дуже близькими до цифр, які були отримані пiд час голосування. Так, партія «УДАР» має — згідно з опитуванням — 42,3%; Радикальна партія — 7,9%, «Свобода» — 7,7%, «Самопоміч» — 7,4%, «Батьківщина» — 4,7%.

Як бачимо, склад нової Київради обіцяє бути доволі розмаїтим. До столичного «парламенту» проходять вісім або навіть дев’ять партій, котрі утворять свої фракції. А флагманом цієї флотилії виступає «УДАР», котрий тепер, у 2014-му, показав у рази кращий результат, аніж той, який ця партія отримала на попередніх виборах. Це і честь, і відповідальність, адже тепер Кличко буде позбавлений можливості «кивати» на прочерновецьку більшість, що заважає ухвалювати необхідні рішення. А про те, якими ці рішення бачить команда Віталія Кличка, «УМ» розмовляє з його соратником, депутатом Верховної Ради Павлом Розенком.

— Пане Павле, підсумуйте коротко ваші враження від мерських перегонів та виборів до Київради...

— Ми ставили перед собою завдання: обрати мера з переконливою перемогою. Оскільки Верховна Рада так і не змогла проголосувати за двотурові вибори, ми мусили зробити так, аби легітимність Віталія була переконливою. Це досягнуто. Друге завдання також виконано й перевиконано: ми говорили про необхідність створення демократичної більшості, й тепер «УДАР» зможе сформувати більшість і підставити Віталію плече для виконання всіх необхідних завдань.

— У чому полягають ці завдання? Якими будуть перші кроки нового мера?

— Перше завдання: створення єдиної потужної команди. Друге завдання: почати боротьбу з корупцією. Для цього й потрібна згуртована команда. Аби на всіх рівнях керівництва до керма стали люди, котрі працюватимуть на Київ, а не на власну кишеню. Враховуючи те, що часу катастрофічно бракує, адже наступні — чергові — вибори мера Києва відбудуться за півтора року, в жовтні 2015-го, необхідно якщо не перетворити Київ на сучасну європейську столицю, то принаймні почати це робити.

— Що іще заплановано?

— Зробити Київ більш відкритим, більш привабливим для інвестицій. У міста сьогодні власних коштів немає. З його бюджету до державної скарбниці перекачують колосальні суми. Небхідно відвоювати бодай частину цих грошей плюс відкрити столицю до зовнішніх інвестицій. Адже все перебуває в жахливому стані — і медицина, і освіта, вся соціальна сфера.

— Віталій уже уявляє, хто з семи (окрім «УДАРу») партій, які проходять до Київради, стануть його соратниками? На кого він спиратиметься в першу чергу?

— Події останнього часу показали запит суспільства на об’єднання всіх демократичних сил. Кличко вже зробив один важливий крок у цьому напрямі, відмовившись на користь Петра Порошенка від балотування на президентське крісло. Я переконаний, що цю політику консолідації Віталій застосовуватиме й на посаді мера...

— І все-таки...

— Я переконаний, що матиме місце намагання об’єднати всю Київську Раду для вирішення питань, які кияни поставили перед депутатами. Ще раз повторюю: ця Київрада працюватиме лише півтора року. Часу на взаємопоборювання просто нема.

— Іще одне питання — можливо, не першочергове, але дуже дражливе. Яким чином можна надати майдану Незалежності та Хрещатику прийнятного вигляду? Адже ті «спадкоємці» колишніх бійців, які отаборилися там, не бажають iти добровільно. Як «попросити» їх звідти у цивілізований спосіб?

— Я думаю, це питання переговорного процесу. Та команда, яка зараз прийшла до влади, пройшла через Майдан. І тому на те, що зараз там відбувається, дивитись вкрай боляче. Символ опору та боротьби перетворюється на непривабливий об’єкт антисанітарії, який дискредитує саму ідею Майдану. Але різких рухів тут ніяких бути не може. Все має вирішитися шляхом переговорів, але в тому стані, в якому він перебуває зараз, Майдан надалі існувати не може. На його зовнішній вигляд скаржаться дедалі більше киян. Безумовно, пам’ять про героїв має бути збережена. Але настав уже час повертатися до нормального життя.