Без «гілки», зате з трьома перемогами

Ще у четвер увечері українці мали привід випити бокал шампанського, святкуючи перемогу українського кіно. Саме тоді стало відомо, що фільм «Плем’я» Милослава Слабошпицького здобув гран-прі «Тижня критики» Каннського кінофестивалю, а також премію «Одкровення» та грант від фундації Gan. Експериментальна стрічка з непрофесійними акторами, що спілкуються мовою жестів, претендувала також на «Золоту камеру» — приз за найкращий дебют. Однак «Плем’я» поступилося місцем французькій картині «Тусовщиця» Марі Амашукелі, Клер Бюргер і Самюеля Тєїсая. Картина розповіла про життя 60-річної Анжеліки, яка працює танцівницею в нічному клубі, але вирішує змінити своє життя, вийшовши заміж за клієнта.Тож Мирослав Слабошпицький iз командою повернулися в Україну без «Золотої гілки», зате з трьома нагородами.

Сенсація Канн — Україна

Повнометражна картина Слабошпицького «Плем’я» — перший український фільм у програмі конкурсу «Тиждень критики», який проводиться на Каннському кінофестивалі вже 53 роки. «Плем’я» називають експериментом у галузі кіно. Він повністю знятий мовою жестів, у ньому немає субтитрів і закадрового голосу. Це картина про життя глухонімих школярів, зйомки якої проходили в столичному спеціалізованому інтернаті для глухонімих. Режисер підкреслює, що не знімав кіно про глухих, його цікавила перша любов школярів і мафія серед підлітків в інтернаті. Європу неабияк заінтригувала прем’єра українського фільму. Схвальні статті про «Плем’я» з’явилися у передових мас-медіа — у французькій Le Monde, в авторитетних галузевих виданнях Le Film Francais і Screen International, а італійська газета La Repubblic назвала фільм «прогнозованим скандалом у Канні».

Програмний координатор «Тижня критики» Каннського кінофестивалю Ремі Боном зазначив, що «Плем’я» було найбільш очікуваним фільмом програми. На перший офіційний показ картини зібралася величезна черга. Понад 200 глядачів так і не змогли потрапити до зали. На показі були присутні представники спільноти глухих Франції. На перший погляд здається, що мова жестів універсальна. Однак режисер каже, що в глухонімих є діалекти, а також нечіткі жести, які можна прирівняти до невимовляння «р» чи «л». Тож, щоб усім все було зрозуміло, фільм презентували на мові жестів українською, французькою та англійською.

Оглядач Studio Cinе Live Тьєррі Шез у своєму «Твіттері» зазначив, що «Плем’я» — «Фільм-нуар, фільм-шок мовою глухонімих без субтитрів». Критики приєдналися до похвали оглядача і також відзначили операторську роботу Валентина Васяновича та акторську майстерність виконавиці головної ролі — Яни Новікової. Успіх першого українського фільму у конкурсній програмі у Канні продовжився на міжнародному кіноринку. Картина була придбана дистриб’юторами для широкого прокату в Франції, Данії, Японії та Нідерландах. Тож незабаром українське кіно піде у широкий прокат по Європі. Українці ж побачать картину у кінотеатрах у вересні цього року.

Слід відзначити, що «Плем’я» наполовину фінансувало Держкіно. Частину коштів було надано фондом Хуберта Балса Роттердамського кінофестивалю (Нідерланди) та Фондом Ахметова.

Віце-прем’єр-міністр Олександр Сич привітав режисера з перемогою і пообіцяв, що держава і надалі підтримуватиме молодих митців. «Ваша перемога на найбільш престижному кінофорумі світу — переконливий доказ не тільки вашого таланту та професійної майстерності, вона свідчить про потужний потенціал національного українського кінематографу як такого. Зі свого боку хочу запевнити, що держава й надалі підтримуватиме наших молодих митців, робитиме все для подальшого розвитку кіномистецтва України»,— йдеться у привітанні Сича.

Ну що ж, зловимо на слові віце-прем’єр-міністра. Адже без державного фінансування і підтримки митців «Золота пальмова гілка» ще не скоро дістанеться Україні.

Найкращий — найдовший. І присвячений турецькій «Небесній сотні»

Інтрига щодо того, хто отримає головну нагороду 67-го Каннського кінофестивалю, тривала до останнього. У критиків були прогнози, що «золото» втретє дістанеться братам Дарденн — за фільм «Два дні, одна ніч». Однак у 2014 р. їхня картина залишилася без нагород. Журі на чолі з новозеландською письменницею і режисером Джейн Кемпіон «Золоту пальмову гілку» віддало турецькому фільму «Зимова сплячка» режисера Нурі Більге Джейлан. Нагороду вручали відомі голлівудські актори Ума Турман і Квентін Тарантіно.

«Я вражений вибором журі, адже цього року виповнюється 100 років турецькому кіно. Це неймовірно. Я присвячую свою перемогу і приз «Золоту пальмову гілку» турецькій молоді, тим, хто втратив життя під час маніфестацій, молодим туркам»,— сказав Нурі Більге Джейлан під час церемонії нагородження у Каннах, яку наживо транслював французький телеканал Canal +.

«Зимова сплячка» — найдовший фільм фестивалю. Його тривалість 3 години 16 хвилин. Це історія людини на ім’я Айдин, колишнього актора, який відкрив невеликий готель десь в Анатолії. Взимку, коли на анатолійський степ падає сніг, він залишається там сам на сам iз двома жінками...

Другу за значущістю нагороду кінофоруму — гран-прі — отримав фільм «Чудеса» молодої італійської режисерки Аліче Рорвахер. Критики оцінили присудження перемоги італійці як аванс на майбутнє. Це поетична повість про багатодітну сім’ю, яка мешкає в нетуристичних, і від того ще більш прекрасних, місцях Умбрії й заробляє на життя виробництвом меду. Приз вручила неперевершена італійка Софі Лорен. Під час нагородження на сцені показали фрагмент фільму «Шлюб по-італійськи». І це підкреслило різницю між великим минулим італійського кіно та його нинішніми боязкими спробами ренесансу.

Головну роль у «Чудесах» зіграла ще одна італійка — актриса Моніка Беллуччі. Вона ж вручила приз за найкращу чоловічу роль Тімоті Споллу, який зіграв у фільмі Майка Лі «Вільям Тернер» про культ особистості великого художника. Приз за найкращу жіночу роль вручив французький актор Даніель Отей своїй колезі Джуліанні Мур, яка зіграла у фільмі Девіда Кроненберга «Зоряна карта». Канадський режисер уперше знімав у Америці. Голлівуд за Кроненбергом — це страшне місце, де панують інцест, педофілія, груповий секс та інший моральний занепад. Де люди (зокрема й діти) готові на вбивство заради кар’єри, де всяка мораль фальшива, а щира тільки зрада. Як втілення усіх цих гріхів кінозірка на ім’я Гавана Сегранд (у виконанні Джуліанни Мур) отримує у фіналі смертельний удар по голові статуеткою, схожою на «оскарівську».

Найкращим режисером визнаний Беннет Міллер за фільм «Мисливець на лисиць». Нагороду за найкращий сценарій присуджено фільму Андрія Звягінцева «Левіафан». Росіянин зняв кіноінтерпретацію історії біблійного персонажа Іова, подану в умовах сучасної Росії. Головний герой — Микола (Олексій Серебряков), живе в маленькому містечку поблизу Баренцевого моря, на березi невеликої бухти, куди деколи запливають кити. Коли продажний мер міста (Роман Мадянов) намагається конфіскувати майже все майно Миколи — будинок, автомайстерню та його власні землі — головний герой вдається до допомоги старого друга по армії, нині шанованого адвоката Дмитра (Володимир Вдовиченков), який визначає єдиний спосіб боротьби з політиком — знайти на нього компромат.

Нова епоха в Канні

Приз журі, який традиційно присуджує сам його голова, цього року — відома новозеландська режисерка Джейн Кемпіон — дістався двом кінороботам. Перший — стрічці юного таланта, 25-річного канадця Ксав’є Долана «Мамця» — про виховання важкого підлітка. А другий приз журі отримав 83-рiчний метр кіно Жан-Люк Годар за фільм «Прощавай, мово» з оригінальним сценарієм у форматі 3D.

Скандалів щодо переможців у Канні не було. Найбільш емоційним моментом фінальної церемонії став вихід на сцену президента фестивалю Жиля Жакоба. Він присвятив фестивалю півжиття і тепер іде на пенсію. Жакоба двічі вітали стоячи, а він помахав ручкою і навіть не глянув у зал. Він пішов, і разом з ним закінчилася епоха. Якою буде нова епоха і новий президент, побачимо через рік.