«Молодість»: жюрі кінофестивалю оголосило переможців
Переможців.оголосив 53-й Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість", нагородження відбувалося 2 листопада. >>
Лауреати премії Малевича Жанна Кадирова, Стас Волязловський та Алевтина Кахідзе «оживили» НХМУ сучасною мовою. (з мережі «Фейсбук».)
Штучні квіти по всій квартирі й виставка мавп у художньому музеї
За експерименти і нову мову художній музей уже встигли облаяти під час виставки «Кодекс Межигір’я», організатори якої показали «скарби» з будинків Януковича і Пшонки. Одні заявили, що такий кітч неприпустимо виставляти у музеї по сусідству з класичною експозицією, завдання якої — виробляти гарний смак у глядача. Інші ж, навпаки, оглядаючи подарунки Януковича, не дивувалися ідіотизму екс-чиновників, а сприймали це як небувалу розкіш. «Ми чули, як люди між собою говорили, що от вмів чоловік жити і себе любити. На виставці у них народжувалася мрія — пожити у таких розкошах, як Янукович, хоча б місяць», — розповідає «УМ» одна зi співробітниць музею.
Є побоювання, що українці, побачивши проект «Місця», подумають, що так і треба. Таке розуміння може прийти у залі, де Стас Волязловський облаштував «затишну» кімнату звичайного українця. Запитаєте, як живе простий народ? У «затишній» квартирі часто телевізор — голова сімейства. Його прикрашають м’якими іграшками, скульптурами і штучними квітами. Пластмасові квіти взагалі — улюблені предмети декору українців. У звичайній квартирі вони повсюди — на підвіконні, у шафі, на столі, під столом, а буває, що й килим на стіні прикрашають, наче ікону, рушником. «Мій проект називається «Затишок». Він пересікається з тим, що ми побачили на виставці «Кодекс Межигір’я», — пояснив свій задум Волязловський. — У нас заможні люди не користуються послугами дизайнерів. Вони самі прикрашають домівки цією «красою». По всіх куточках у квартирі розставляють фонтанчики, вазочки, собачок з очима, ніби вони кислотою обкакалися. Взагалі я працюю у напрямi шансон-арт. Мої роботи про людей, які слухають Михаїла Круга, про людей, які якщо щось і бачили, то це їх не зачепило. Найдалi, де вони були — це Єгипет».
Штучні квіти по всіх куточках ідеально роз’яснює відео Волязловського. Його нон-стоп показують по телевізору посеред кімнати. Стас із Херсона. Він каже, що у місті мало хто знає про існування Херсонського художнього музею ім. Шовкуненка, де є Врубель, Айвазовський, іконопис ХVII століття та інші шедеври українського і російського мистецтва. Але у 2011 році ситуація кардинально змінилася. На кожному кроці у Херсоні майоріла реклама виставки у художньому музеї. Популяризували не твори мистецтва, а виставку карликових мавп. Люди масово ринули у художній музей, де на третьому поверсі у клітках сиділи екзотичні тваринки. Уже на вході відвідувачі відчували, що прийшли за адресою. Калом пахло звідусіль, у тому числі від охоронця на парадних дверях. Діти піднімалися по мармурових сходах і просили батьків пошвидше показати їм мавпочок. Родина за родиною цілеспрямовано минали зали з високим мистецтвом, адже шедеври висіли не на стінах, а сиділи у клітках і їли банани.
«Зрозуміло, що музею треба заробляти. Та я думав, що нижче воскових фігур опуститися немає куди. Але, здається, можна. Недавно з художнього музею втекла ядовита змія. Музейники всім колективом ловили її по місту. Ось така у нас краса і затишок простого українця», — розмірковує Волязловський.
Більше, ніж телебачення
Жанна Кадирова теж задумалася над затишком українців, та не у квартирах, а в голові. Її роботи — це рефлексія на останні події. «Ми знали, що медіа маніпулює, але не думали, що так сильно», — каже Жанна. Тож у своїх роботах художниця проявила непроявлене. Вона показала, якщо б маніпуляцію матеріалізувати, якою завеликою вона б була. І, якщо чесно, масштаби вражають. Відеокамери та телевізор своїми інформаційними тінями повністю поглинають простір. У цементній реальності медіа немає місця для здорово мислячої людини. Маніпуляція залишає нам два варіанти — або ти стаєш цементом, або вимикаєш телевізор.
Алевтина Кахідзе зізналася, що після подій на Майдані ми вже не плануємо своє майбутнє, нам важко сказати, що буде завтра і ким ми станемо. Тому коли Польський інститут запропонував Алевтині взяти участь у виставці «Місця» як лауреату премії Малевича 2008 року, вона почала розмірковувати, що за останні шість років доля могла повернутися в інший бік і сьогодні могло б не бути її як художниці. Алевтина вирішила пофантазувати та уявити, що вона пише сценарії для серіалів, де на тисячній серії головні герої одружуються. Також вона могла б бути травником і заготовляти чебрець. А ще могла б реалізовувати себе як дизайнер і рекламний агент. Кураторка Моніка Шевчик підкреслила, що Алевтина Кахідзе не могла перестати бути художником, бо це не професія, а стан. За її словами, вона щаслива, що має можливість переглядати портфоліо молодих українських митців: «Я зрозуміла, що українська сучасна сцена є живою і динамічною. Проект лауреатів премії Малевича і класична експозиція доповнюють одне одного, і це дозволяє музею жити».
Переможців.оголосив 53-й Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість", нагородження відбувалося 2 листопада. >>
Під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку загинув військовослужбовець, письменник, історик і теолог Юрій Канюк. >>
Міжнародний фестиваль «Київський тиждень критики» — восьмий — традиційно у столиці відбувся в кінотеатрі «Жовтень». >>
У Києві до 3 листопада проходить 9-денний легендарний Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», історія якого почалася в 1970 році. >>
Фентезійних творів нині з’являється стільки, що встежити за всіма майже нереально. >>
У Києві є (був) кінотеатр, якому в цьому році виповнилося 113 років. >>