Іронічно про кандидатів у депутати говорить Майкл Щур. У телеефірі його впіймати складно. (з мережі «Фейсбук».)
Мало хто сприймав за реальних претендентів на президентське крісло із зареєстрованих на початок кампанії 23 кандидатів хоча б половину. Втім усіх вирішили представити у теледебатах на Першому Національному. На етапі підготовки спільного проекту Національної телекомпанії України, МГО «Інтерньюз-Україна», «Громадського телебачення», фонду «Суспільність» та громадської організації «Центр UA» дали згоду всі. Згодом Михайло Добкін та Олег Царьов висунули свої умови участі, що суперечило запровадженим НТКУ правилам щодо забезпечення рівних можливостей для всіх кандидатів. Прямі ефіри стартували 9 травня.
Проект не «вистрілив». Пристойна студія. Ведучі — нещодавно генеральний директор Зураб Аласанія, який говорить в ефірі російською, та україномовна журналіст Інна Москвіна — намагаються вести почергово змістовні діалоги з учасниками. Але відвертих і конкретних розмов ведучих та глядачів із залу з трійками кандидатів не вийшло.
Одним із найрейтинговіших був другий випуск — з одним із лідерів перегонів Петром Порошенком. Компанію йому склали менш відомі Василь Цушко та Зорян Шкіряк. Утім загальні фрази від кандидатів — на кшталт «Україна є центром боротьби добра і зла», «державу треба починати будувати із самого фундаменту», «розвиток держави — то передумова, щоб не було загроз» — звучали як у першому випуску, так і в наступних.
Остання трійка кандидатів «Національних дебатів» (Юлія Тимошенко, Сергій Тігіпко, Валерій Коновалюк), за результатами жеребкування, буде на державному каналі в ефірі 23 травня. І глядачам знову навряд чи вдасться почути щось кардинально нове. Втім у прайм-тайм — найрейтинговіший час на каналі майже зі 100-відсотковим покриттям, за день до виборів буде кандидат, яка дуже хоче зайняти президентське крісло; і на Першому Національному — нехай і в ефірах Савіка Шустера, проекти якого на «кнопці» виходять за тимчасовим договором, — протягом передвиборчої кампанії у гостях була не раз.
В ефірі Першого Національного, у блоках «Громадського ТБ», без анонсування конкретного проекту, глядач часом міг натрапити на «Вйо до трону» від Майкла Щура. Консервативного глядача може навіть дратувати втілений журналістом Романом Вінтонівим екранний образ іронічного українця, який, за легендою, є кореспондентом телеканалу «УТ-Торонто» української діаспори Канади. Проте саме Майкл Щур дотепно, з іронією і сарказмом аналізує поведінку й обіцянки кандидатів у президенти, їхні декларації. Напруженість ситуації у країні творці проекту «Вйо до трону» підкреслюють і візуально. Скажімо, тлом для Майкла Щура є написи «Путин есть ложь», «РИАновости заврались», «Вести. Время врать», «Комсомольская правда не краснеет и врет» поряд із портретиком російського пропагандиста Дмитра Кисельова — «Ультраложь. Это возможно». Основним майданчиком перегляду випусків «Вйо до трону» є YouTube.
Канал «Інтер», який у протистоянні між євромайданівцями і владою Януковича до останнього лишався провладним, виборчий проект «Чорне дзеркало» презентував лише минулої п’ятниці. Рейтинговий медіа-актив Дмитра Фірташа у період виборчої кампанії періодично видає досить дивну інформацію: то Наталію Королевську причислив до лідерів перегонів, то Олега Ляшка. Тому не варто сподіватися, що творці «Чорного дзеркала» під керівництвом одіозного політтехнолога Ігоря Шувалова (який працював із Віктором Медведчуком, Валерієм Хорошковським, пов’язаний із Сергієм Льовочкіним, і віднедавна став заступником директора з розвитку новиннєвого продакшну «Інтера» «Національні інформаційні системи») будуть винятково вдовольняти запити українців на об’єктивну й неупереджену інформацію. «Чорне дзеркало» — це професійно зроблене суспільно-політичне, але, у першу чергу, шоу, за формою відмінне від тих, що виходять на Першому Національному та ICTV.
Завіса, міми з крейдяними обличчями; глядачі, що стоять за риштуваннями у кілька ярусів; піктограми на екранах із гранатою, зображенням рукостискання, валізи, карти — все це глядач сприймає не інакше, як театральну постановку — стиль Лаврентія Малазонії, нині головного редактора НІС, який виробляє «Чорне дзеркало». Шеф-редактором проекту, а також співведучим разом з Ольгою Черваковою є Євгеній Кисельов, який після продажу Валерієм Хорошковським каналу «Інтер» Дмитру Фірташу і Сергію Льовочкіну то зникає, то з’являється в ефірі. (У жовтні минулого року Євгеній Кисельов звільнився з «Інтера» і став штатним радником Бориса Краснянського — керуючого директора компанії Дмитра Фірташа Group DF).
«Інтерівців» не могло не втішити те, що показники прем’єрного «Чорного дзеркала» втричі перевищили показники ток-шоу «Шустер live» на Першому Національному, у студії якого була Юлія Тимошенко. Глядачів «Чорного дзеркала» однозначно привабили новизна і градус емоцій гостей, серед яких, зокрема, були Олег Ляшко та Борислав Береза, прес-секретар «Правого сектора», ну дуже схожий на його очільника Дмитра Яроша. Формат вдало залучив різнопланову аудиторію: старша «чіплялася» за Євгенія Кисельова; молодша — за молодих гостей студії, Ольгу Червакову та запрошених співведучих-журналістів Сергія Висоцького, Павла Шеремета і Валерія Калниша; прихильники нової влади раділи: «Нарешті «регіонала» Левченка змогли перебалакати, Береза заслужено назвав його «твариною»»; прихильники ПР бідкалися: «Накинулися всі на одного». «Правий сектор» трохи не побив Левченка». Хоча депутату Мірошниченку згодом майже вдалося реабілітувати Партію регіонів і кинути фразу про професіоналізм Сергія Льовочкіна.
Заплановано вихід ще чотирьох основних випусків проекту. Другий — уже сьогодні. Мало хто сумнівається, що у вечірньому подадуть «цукерочку»: запросять Петра Порошенка, якому на каналі Дмитра Фірташа навряд чи влаштовуватимуть негостинний прийом. Також заявлено про вихід двох експрес-випусків «Чорного дзеркала» 26 травня і 16 червня, в яких узагальнюватимуть дні голосування в першому і другому турах президентських виборів.
Фірмовим способом у політично гарячу п’ятницю вирішили привернути увагу глядача на «1+1»: кандидатів на президентську посаду у «Світському житті» допитуватиме Катерина Осадча. В ефірі каналу Ігоря Коломойського не раз підкреслювали критичне ставлення до Юлії Тимошенко. Навіть виникали запитання, замовним чи ні був сюжет Наталки Пісні про Евгенію Тимошенко, яка разом із молодим чоловіком і його батьками посиділа у ресторані з нагоди дня народження за кордоном у дні, коли у центрі Києва розстрілювали людей. Тому навряд чи зміниться позиція каналу у вирішальні дні. Сьогодні також вийде «Свобода слова» на ICTV.
P.S. Вмикаючи телевізор, не варто забувати, кому він належить. Утім робити вибір обов’язково потрібно — щоб мати у країні легітимну владу.
Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>
Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>
Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>
Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>
Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>
У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>
