Із Богданом Горинем ми мали зустрітися і вирішити низку питань. Я запропонував це зробити під час «Книжкового арсеналу», де збиралися народні депутати України попередніх скликань на презентацію книги Віктора Ющенка «Недержавні таємниці». На мою пропозицію зустрітися під час презентації відомий мистецтвознавець, письменник і народний депутат України двох скликань Б. Горинь відповів категоричною відмовою.
Мені стало відомо, що причиною була позиція третього Президента України щодо непідтримки ним на минулих президентських виборах Юлії Тимошенко. З цього приводу два брати Горині, Михайло і Богдан, відомі політики і політв’язні радянських таборів, мали гострий родинний конфлікт. Особисто мене Михайло Горинь напередодні виборів 2010 року переконував у необхідності підтримати Віктора Ющенка, а у цей же час його рідний брат Богдан входив у групу підтримки Ю. Тимошенко. Політичне протистояння стало певною родинною драмою, яка завершилася зi смертю у 2012 році старшого Михайла.
Наступного дня після презентації ми з Богданом Горинем зустрілися і серед іншого я запитав про його ставлення й оцінку Віктора Медведчука.
— То справжній демон української політики і найгірше, що може бути, — відповів Б. Горинь.
— А чи відомо Вам, Богдане Миколайовичу, — відповів я, – що Юлія Володимирівна намагалася протягнути Медведчука на посаду першого віце-прем’єр-міністра України?
По виразу обличчя Б. Гориня стало зрозуміло, що він сприймає таке як грубий і підступний наклеп. Тому я зацитував книгу В. Ющенка:
«Минув лише тиждень після того, як Верховна Рада мінімально можливою кількістю голосів удруге проголосувала за кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду Прем’єр-міністра, коли вона прийшла до мене:
— Вікторе Андрійовичу, в мене є до вас прохання. Було б дуже добре, якби ви поставили Віктора Володимировича Медведчука першим віце-прем’єром!
Мене ці слова шокували. Преса таврувала колишнього голову адміністрації Президента Кучми як одного з організаторів фальсифікацій президентських виборів, iнтернет-сайти були переповнені аудіозаписами його розмов з організаторами маніпуляцій підрахунком голосів. Тільки лінивий не писав тоді, що до Медведчука тягнулися ниточки, за які адміністрація Президента смикала українські телеканали, газети та радіо, за допомогою «темників» створювала той простір несвободи, проти якого повстала Україна. І через кілька років люди добре пам’ятали всі ці факти, а тут такі кадрові пропозиції! Вона, бачачи мою реакцію, каже:
— Вікторе Андрійовичу, якщо це неможливо, тоді поставте його Надзвичайним і Повноважним Послом у Москві!
— Юлю, що ти кажеш?! Ти думаєш, що ти зараз кажеш?
Це була одна з тих ситуацій, коли від емоцій переходиш на «ти». А вона витягує кілька фотографій і розкладає переді мною. На фото: Медведчук—Путін—Медведєв, Медведчук—Путін, Медведчук—Медведєв, Путін і Оксана, телезірка наша, дружина Медведчука, — в усіх можливих комбінаціях і ситуаціях: хрестини, сватання, ювілеї, облизини і Бог знає ще які родинні урочистості! Вона це розкладає, розкладає, розкладає — цілий сімейний альбом переді мною вже лежить, і я чую нові й нові аргументи, що це дуже потрібні люди.
— Вікторе Андрійовичу, ці люди нам ларчики по всій Москві повідкривають!
— Юлю, що ти мені знову кажеш?!
Для мене це було абсолютно неетично: я навіть не хочу говорити про тонкощі конфлікту національних інтересів. Мій Прем’єр-міністр пропонує призначити в уряд України людину, яка є уособленням усього антиукраїнського! З кожним подібним випадком — а їх було багато — до наших стосунків із Тимошенко вплутувалися нові й нові обставини, які не могли не ускладнювати механізмів державної роботи. Моя довіра до неї танула, як рафінад у теплій воді».
Після такої інформації вираз обличчя Богдана Гориня змінився, він приголомшено, із нотками розпачу вимовив:
— Чого ж він (В. Ющенко — Д. Ч.) цього раніше не сказав?
У цій короткій фразі було висловлено біль не так за розчарування у Юлії Тимошенко, як розуміння хибності власної позиції, що навіть викликало тривалу незгоду між братами. Знаю це по собі.
Михайло Горинь надсилав мені листи, у яких схвалював написане мною про Ю. Тимошенко та просив надіслати йому книги «Макуха» ще й для друзів у Росії, а Богдан Горинь ставився до них явно упереджено.
Якщо бувалі політики потрапили у тенета фальшивої привабливості Ю. Тимошенко, то що тоді говорити про малообізнаних громадян? Але таких легковірних було немало, до них свого часу належав і я, і Степан Хмара, і Дмитро Павличко... У різний час і по-різному кожен iз нас розпізнавав фальш та облуду. Чого варта лише одна кримінальна афера Ю. Тимошенко з ціною на газ! Тепер О. Турчинов домігся декриміналізації статті, за якою судили Ю. Тимошенко, але це не надто змінює суть ганебної і темної справи, за якою прихована загадкова змова з Путіним.
До речі, Степан Хмара про намір Ю. Тимошенко протягнути В. Медведчука на посаду першого віце-прем’єр міністра України теж дізнався із книги В. Ющенка «Недержавні таємниці». Звичайно, жаль, що Президент чомусь не сказав про це вголос раніше. Але все ж таки сказав. Краще пізно, ніж ніколи.
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Голова Служби безпеки України генерал-лейтенант Василь Малюк запевнив, що СБУ рішуче розбереться з діяльністю політиків-колаборантів. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
У Сирії після падіння режиму експрезидента Башара Асада почалося «полювання» за статками його родини, які та накопичувала десятиліттями. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
