Небезпечна професія
У квітні в Україні було зафіксовано щонайменше 20 випадків викрадення та незаконного затримання журналістів, більшість iз яких — у Слов’янську, декілька — у Горлівці на Донеччині. Такими є дані щомісячного дослідження «Барометр свободи слова», який проводить Інститут масової інформації (ІМІ). «Тенденція викрадень почалася у березні (11 випадків) з Криму, коли відбулася російська інтервенція на півострів. Загалом ІМІ не фіксував таких фактів протягом останніх семи років», — констатувала виконавчий директор громадської організації Оксана Романюк.
«Цензура у квітні була надзвичайно потужною і стосувалася відключень українських телеканалів на сході України, а також отримання вказівок, так званих «темників», про те, як висвітлювати дії сепаратистів», — зазначила експерт ІМІ Катерина Дячук.
У «Барометрі свободи слова» за квітень зафіксовано однин випадок, коли журналіст публічно заявив про те, що вимушений стати внутрішнім біженцем. Щонайменше 10 журналістів були змушені виїхати зі свого регіону (південь і схід) унаслідок тиску. Але оскільки ці факти не стали публічними, вони не увійшли до статистики. Загалом, з початку року ІМІ зафіксував 218 випадків побиття та нападів на журналістів, 69 перешкоджань законній професійній діяльності журналістів та 47 випадків цензури.
Про депортацію кримських татар
Цієї суботи, майже опівночі, канал «1+1» покаже перший художній фільм про депортацію кримських татар «Хайтарма» режисера Ахтема Сейтаблаєва. У центрі сюжету — льотчик, двічі герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан. У травні 1944-го, після звільнення Севастополя, Амет-Хан вирушає у відпустку в рідну Алупку (у центрі містечка зараз стоїть йому пам’ятник). І саме 18 травня починається депортація кримськотатарського народу.
«Про головного героя фільму, Амет-Хана Султана, чує змалку майже кожна кримськотатарська дитина, — розповідає режисер фільму Ахтем Сейтаблаєв, який зіграв головну роль. — Амет-Хан — майже легендарна особистість. Він справді звільняв Крим, воював поблизу Севастополя й одночасно став свідком депортації своєї сім’ї та народу».
Знімали «Хайтарму» 23 знімальні дні. У масових сценах виселення задіяно більше тисячі людей з усього Криму. Багато з них — це люди, які пережили ту страшну трагедію.