Від угорця — до татарина

Утиски нацменшин «бачить» лише Кремль

Однією з основних тем, яку педалює сьогодні кремлівська пропаганда, стала небезпека, в якій начебто опинилися після зміни влади в Україні представники не титульної нації — тобто національні меншини. Саме захист нацменшин в Україні від «радикальних націоналістів» став одним iз приводів, яким Росія нині виправдовує окупацію Криму і свій неприкритий інтерес до сходу та півдня нашої держави. При цьому росіян зовсім не цікавить, що за останні місяці в Україні справжні факти дискримінації за національною ознакою фіксують лише на Донбасі, де агресивно налаштовані бойовики катують i вбивають українців, які не хочуть приєднатися до Росії.

Відсутність у нашій державі будь-яких проявів ксенофобії та утиску прав національних меншин підтверджує і спеціальний доповідач ООН iз питань меншин Рита Іжак, яка нещодавно побувала в Україні, зокрема у багатьох місцях iз високою концентрацією неукраїнських етнічних громад.

«Абсолютна більшість представників меншин і всіх, з ким я зустрічалася, розповідали про існування гармонійних міжетнічних та міжконфесійних відносин, а також про відсутність дискримінації в будь-якій сфері життя, — каже пані Іжак. — Прояви насильства, залякування чи агресії на основі національної, етнічної чи релігійної приналежності — велика рідкість».

І справді, про яку дискримінацію національних меншин може йтися в країні, де одні з ключових державних посад займають голова Європейської ради єврейських громад Ігор Коломойський чи етнічний вірменин, уродженець азербайджанського міста Баку Арсен Аваков, а в закарпатському місті Берегово вивіски угорською мовою, в тому числі й на державних установах, зустрічаються набагато частіше, ніж українською?

Проте Рита Іжак пропонує здійснити ще низку конкретних заходів, які б дозволили забезпечити захист та розширення прав меншин в різних сферах, у тому числі в освіті та щодо рівної участі в прийнятті важливих рішень.

Нацменшини потребують нового закону

Саме на вирішення вищезгаданих питань спрямована нова редакція Закону «Про національні меншини». До речі, цей законопроект внесений на розгляд парламенту депутатами від націоналістичної партії «Свобода». Як зазначив очільник партії Олег Тягнибок, цей законопроект розроблено з урахуванням досвіду сусідніх з Україною країн Євросоюзу, і з його прийняттям буде суттєво розширено права національних меншин.

Зокрема, документ запроваджує механізм створення органів територіального самоврядування нацменшин, на чому наголошувала експерт з ООН, а також передбачає офіційне використання поряд з державною мов національних меншин у тих регіонах, де їх кількість перевищує 30% населення. За словами Тягнибока, цей законопроект уже офіційно підтримали національні громади кримських татар і кримчаків.

Кандидат у президенти пан Тягнибок підкреслює, що лише на забезпечення культурних потреб громад національних меншин держава щорічно виділяє близько 50 млн. грн. Натомість він сподівається, що в умовах російської агресії ці громади продемонструють свою лояльність до України і підтримають територіальну цілісність і незалежність нашої держави.

«Впродовж 23 років незалежності Україна робила все необхідне для захисту прав та вільного розвитку національних меншин. Тепер ми очікуємо від них чіткої політичної позиції на підтримку єдності Української держави, засудження путінської агресії та відмежування від будь-яких дій сепаратистів», — каже лідер «Свободи».

До речі, єдиним регіоном з високою концентрацією нацменшин, куди не допустили спеціального доповідача ООН Риту Іжак, став Крим. І саме звідти зараз надходять тривожні новини про систематичні порушення прав як кримських татар, так і, власне, українців. Та навряд чи цьому можна дивуватись, адже окупанти в усі часи вели себе однаково.