За себе і за того хлопця

13.05.2014
За себе і за того хлопця

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

«Цей референдум — абсурд якийсь. Усі нормальні люди просто проігнорували його, бо не було ані звіщення, як це робиться перед виборами, ані адрес дільниць ніхто не знав. Біля мого будинку побудували блокпост, хлопці по 17—20 років iз битками перевіряють авто, і тільки посмій їм заперечити», — так прокоментував «УМ» плебісцит, який цієї неділі відбувся в Донецькій та Луганській областях, студент із Донецька Олександр Малов. Виборчі дільниці облаштовували ледь не на вулицях. А проголосувати, як розповідали свідки, можна було і без паспорта, і за дружину, і за сусідку — вірили всім на слово. Один iз журналістів заради експерименту спромігся проголосувати 8 разів.

Хоча варто відзначити, що багато жителів регіону з ентузiазмом відгукнулися на заклик взяти участь у референдумі. Правда, сказати, за що вони голосуватимуть, могли одиниці. Навіть сам голова ЦВК самопроголошеної Донецької народної республіки Роман Лягiн, який заявив, що для них головне — провести референдум, а там вони можуть приєднуватися хоч до Місяця, хоч до Антарктиди.

Іноземні спостерігачі, аналізуючи надану їм офіційними особами інформацію, жартували, що Донбас побив усі рекорди зі швидкісного голосування. Журналіст видання «Глоуб енд Мейл»  Марк Маккіннон повідомив у Twitter, що працівниця дільниці, де він був, у розмові з ним заявила, що явка станом на 12-ту дня складала вже 40 відсотків виборців. «Це 40% із загальної кількості у 62 тисячі бюлетенів. Або ж 6,200 людей за годину, або 103 за хвилину. Це значить — щосекунди голосує більш ніж одна людина», — відзначив репортер, зазначаючи при цьому, що в час, коли він особисто перебував на зазначеній дільниці, вона була «до біса пуста». А в Маріуполі з населенням у півмільйона мешканців було організовано лише 4 виборчi дільниці — для того, щоб обслужити таку явку, щосекунди, з моменту відкриття дільниць, мав голосувати один виборець.

Рекорд зі швидкості підрахунку голосів поставив і Роман Лягiн, який уже за півгодини після закриття імпровізованих виборчих дільниць оголосив, що за самостійність регіону проголосувало 89,07% виборців при явці 74,87%. Проти, за його словами, висловилося лише 10,19% учасників плебісциту, зіпсованих бюлетенiв було 0,74%. А оперативність підрахунку, за його словами, була зумовлена «складною ситуацією в регіоні». У Луганську результати референдуму ще «оптимістичніші» — за словами голови ЦВК iз проведення референдуму в Луганській області Олександра Малихіна, за попередніми даними, «державну самостійність» Луганщини підтримало 94—98% виборців.

Утім справжній секрет такої оперативності та всезагального «одобрямсу» розкриває перехоплена 7 травня СБУ розмова керівника російського ультранаціоналістичного руху «Русское национальное единство» Олександра Баркашова з Москви з лідером незареєстрованої організації «Православний Донбас» Дмитром Бойцовим. На зауваження Бойцова про те, що без підтримки російських військ їм не вдасться провести референдум, Баркашов радить (деякі ненормативні вислови — підкориговано. — Ред.): «Діма, та ви впарте все, що завгодно. Ви що, будете ходити і папірці збирати? Здуріли, чи що? Напишіть, що 99%, ну там 89% — за Донецьку республіку. Ви його проводьте, прямо заповнюйте анкети, що 100% — за». Інструкція була сприйнята буквально: за кілька днів по тому в районі Слов’янська була затримана машина, яка перевозила 100 тисяч «правильно» заповнених бюлетенів.

У самому ж ЦВК у Києві недільні «референдуми» на сході України назвали незаконними та безглуздими. «Проведення так званих референдумів на території Донецької і Луганської областей є абсолютно таким, що не співвідноситься ні з правом, ні зі здоровим глуздом. По-перше, не існує так званого народу ні Донецької, ні Луганської областей, його просто не існує. По-друге, проведення місцевих референдумів на рівні областей узагалі Конституцією не передбачено. По-третє, відсутній закон про місцеві референдуми в Україні. По-четверте, навіть спроба провести будь-який так званий референдум у будь-якій державі світу потребує збереження хоча б зовнішніх пристойностей», — повідомив «5-му каналу» заступник голови ЦВК Андрій Магера. «Цей пропагандистський фарс не буде мати жодних юридичних наслідків, окрім кримінальної відповідальності його організаторів», — заявив і в.о. Президента України Олександр Турчинов.

Політологи ж припускають, що справжньою метою «референдуму» є зрив президентських виборів, призначених на 25 травня. Адже легітимна президентська влада означатиме кінець «самозванству» на місцях. А це не вигідно ні самим місцевим вождям, ні їхнім «друзям» із Москви.

ПО ПРИКОЛУ

11 травня на Донбасі відбулося аж чотири референдуми. Крім референдумів «за визнання незалежності» Донецької та Луганської республік, було також проведено опитування про приєднання цих двох областей до Дніпропетровської області та про територіальну цілісність України. Найоригінальнішим було проведене в Донецьку опитування про приєднання області до... Великої Британії — на підставі того, що засновник міста Джон Юз був громадянином цієї держави.

 

ГЛАС НАРОДУ

Жителі північних районів Луганщини відмовилися від участі у псевдореферендумі. Виконувач обов’язків голови Луганської облдержадміністрації Ірина Веригіна, об’їжджаючи райони, повідомила, що дільниці там так і не відкрилися: скрізь висіли українські прапори, а ситуацію контролювали українські військові. «У Білокуракинському, Сватівському та Троїцькому районах завдяки консолідації місцевої влади і народу не відкрилася жодна «дільниця». Жителі регіонів одноголосно виступають проти незаконних референдумів і розуміють, що квазідержави ніколи не будуть успішними утвореннями. Важливо також відзначити, що навіть прихильники ідеї «федералізації» на Луганщині після значного погіршення криміногенної ситуації в області змінили свої погляди і виступають за єдину і неподільну унітарну Україну», — сказала Верігіна.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Як повідомило опозиційне донецьке видання «ОстроВ», після проведення «референдуму» у Донецькій народній республіці відбувся перший «державний переворот»: самопроголошені лідери ДНР Пургін, Лягін та Макович були відсторонені від справ Сергієм Здирлюком, який назвав себе «правою рукою» «Стрілка» — командувача бойовиками на Донбасі Ігоря Стрелкова (він же — полковник ГРУ ГШ РФ Ігор Гіркін). За інформацією журналістів видання, саме цим була зумовлена спішність оголошення результатів плебісциту. Як-то кажуть, маври зробили свою справу...

 

 

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>