Старі методи «молодої команди»

Кілька попередніх зауважень

Відразу необхідна ремарка: отримати повний перелік кандидатів від усіх партій — як по багатомандатному, так і по одномандатних округах — завдання не з простих. Київський тервиборчком не має окремого сайту, де містилася б уся необхідна інформація. Тервиборчком тулиться на електронній сторінці Київради й викладає свої новини у вигляді безкінечних постанов ТВК — не систематизованих і не оброблених. Це, до речі, на замітку майбутньому меру: подавати інформацію у подібному вигляді — просто ганебно. Читач не отримує уявлення ані про кандидатів свого округу, ані про їхні біографічні дані.

Перелопативши кілька сотень постанов ТВК, «УМ» знайшла виборчі списки партії «УДАР», Європейської партії, Національної демократичної партії, Слов’янської партії, партії «Демократи» та партії «Права воля». Решту доводилося вишукувати в інтернеті, але й тут ми стикнулися з проблемою: далеко не всі політичні сили виклали свої списки в мережу. Дехто з них узагалі не має сторінок в інтернеті, а дехто підходить до оприлюднення інформації на партійних сайтах вибірково. Словом, до повної гласності й прозорості в питанні формування списків кандидатів у Київраду — доволі далеко.

Між тим є факти, які лежать на поверхні. І стосуються вони, звісно, найбільш гучних імен. Щоправда, імені Леоніда Черновецького в їхньому переліку нема — схоже, «космічний мер» відійшов від публічних справ (принаймні участі у виборах-2014 він не бере). Черновецький, винний у розбазарюванні 392 мільйонів гривень (саме до такого обсягу втрат, за даними КРУ, призвела діяльність КМДА під його керівництвом), преспокійно провадить комфортне життя десь за межами України. А вкрадені у Києва кошти скеровує на благодійність — підтримує сім’ї правоохоронців, котрі загинули в лютневих боях із майданівцями.

Найближче коло

Проти Леоніда Михайловича не порушено наразі жодної кримінальної справи, його не шукає міліція і не чекає на допити прокуратура. А от проти Людмили Качурової, соратниці екс-голови мера Ірени Кільчицької та колишньої очільниці київського управління охорони здоров’я, кримінальне провадження було відкрито ще за часів Віктора Януковича. Тоді чиновниці загрожувало шестирічне ув’язнення за бюджетні зловживання. З часом висунуті їй обвинувачення були зняті — суд не знайшов доказів провини фігурантки. Нині Людмила Качурова як самовисуванець балотується до Київради по Деснянському району столиці.

Крім Качурової, до Київради рвонули й інші відомі персонажі. Такі, наприклад, як чинна депутатка Алла Шлапак — колишня радниця Черновецького, колишня членкиня його фракції та її співголова. Шлапак неодноразово закидали підкуп виборців, але жодних юридичних наслідків такі обвинувачення не мали. Балотується до Київради ще один її чинний депутат — Олександр Пабат, творець й очільник «Громадського активу Києва» — фракції, котра долучилась до творення прочерновецької більшості у столичній міськраді. І Пабат, і Шлапак є у люстраційному списку, який напередодні виборів склали київські активісти.

З теперішнього складу Київради з портфелем не бажає розставатися й Сергій Кримчак — секретар «земельної» комісії Київради (про масштаби київського земельного «дерибану» при Леонідові Черновецькому можна навіть і не згадувати). А також — Олександр Незнал (колишній голова Голосіївської РДА, якого Янукович зняв за незадовільну роботу ще в лютому 2013-го), бютівець Семен Борисенко (заступник голови комісії Київради з питань ЖКГ) та представиця Народної партії Литвина Олена Овраменко.

У Дніпровському районі Києва в депутати балотується Павло Тесленко. Свого часу він потрапив до Київради за списками Блоку Катеринчука, але практично відразу перейшов до більшості Черновецького — його голос був одним з тих, за допомогою яких секретарем Київради обрали Олеся Довгого. А от дві дами — Ольга Славна та Зоя Мироненко — від самого початку пройшли до Київради від Блоку Черновецького. Нині вони балотуються по одномандатних округах. Так само, як і ще один колишній заступник Леоніда Михайловича — Володимир Головач, який іде по Солом’янці.

Партійний внесок

Усі згадані вище імена належать кандидатам-висуванцям по одномандатних округах — у Києві, нагадаймо, вибори проводитимуть за змішаною, партійно-мажоритарною системою. Половина складу Київради (60 депутатів) буде обрана з числа мажоритарників, а інша пройде за партійними списками. На жаль, не лише самовисуванці, а й партії також вирішили підтримати тренд і взяти до списків людей з неоднозначним бекграундом.

Приміром, несподіваним було включення шостим номером у партійний список «УДАРу» Павла Тарасюка — заступника голови УРП «Собор», а також прес-секретаря депутата Київради Сергія Березенка. За спиною Тарасюка стирчать вуха Черновецького, адже його патрон Березенко пройшов до Київради саме від Блоку Черновецького. Відтак Березенко створив у Київраді фракцію з десяти осіб і назвав її «Ініціатива». До складу «Ініціативи» входить також Ігор Кононенко — теж колишній член Блоку Черновецького, а нині — кандидат у депутати до столичної міськради.

Ті ж особи, яких «УДАР» підтримує по мажоритарних округах, викликають не менше запитань. Приміром, висуванці цієї партії по 50-му та 54-му округах відповідно — Максим Конобас та Максим Шкуро — є людьми народного депутата Дмитра Андрієвського (у 2012-му Андрієвський пройшов до парламенту за підтримки «Батьківщини», але до того він не раз міняв політичну орієнтацію й, будучи депутатом Київради від Блоку Кличка, покинув свого партнера та почав формувати у міському «парламенті» власну групу впливу).

Веде в депутати «УДАР» й Ігоря Баленка, чоловіка співачки Асії Ахат і власника мережі магазинів «Фуршет», відомого не лише своїм бізнесом, а й тим широким колом політичних партій, де пан Баленко встиг «засвітитися». Почавши з Блоку Литвина, він перейшов до «Громадського активу Києва», згодом опинився у «Фронті змін», а вже потім — в «УДАРі» Віталія Кличка. Прикметно, що по 5-му одномандатному округу Києва балотується син Баленка Артур, тоді як батько сімейства йде по округу №13.

Список «УДАРу» прихистив у себе й брата народного депутата Олександра Бригинця, Павла (номер 20 у партійному списку). Натомість на мажоритарці «УДАР» підтримує Владислава Михайленка — йдеться про 30-й округ, виборцям якого варто взяти це до уваги. Михайленко є близьким до В’ячеслава Супруненка — колишнього зятя Леоніда Черновецького. Супруненко — одна з найбільш одіозних осіб, дотичних до екс-мера. У 2008-му проти нього порушували кримінальну справу за розбійний напад на людину. Пізніше Супруненко фігурував у скандалі, пов’язаному з незаконним продажем йому холдингу «Київміськбуд». Що стосується Михайленка, то його називають помічником мерського зятя.

Тепер перейдемо до «Батьківщини», яка в просуванні до Київради вирішила спертися на адміністративний ресурс. Причому в буквальному розумінні слова: список «Батьківщини» очолює голова КМДА Володимир Бондаренко (він же — народний депутат, котрий так і не здав свій мандат), а за ним ідуть висуванці нової влади — голова Подільської РДА Ярослав Войтович (№15 у списку і паралельно кандидат у 41-му окрузі), очільник Голосіївської РДА Микола Даневич (№14; 5-й округ), голова Печерської ОДА Геннадій Кривошея (35-й округ); керівник Святошинської РДА Олександр Кулик (44-й округ). Усіх цих персон не можна назвати людьми Черновецького, бо всі вони — ставленики Олександра Турчинова, тож їх присутність у списку «Батьківщини» говорить радше про своєрідне політичне кумівство.

Не дарма, очевидно, у списку «Батьківщини» опинився й Віктор Таран (№37 списку; 12-й округ) — син багаторічного депутата від БЮТ, якого на виборах 2012 року обйшли прохідним місцем. Аналогічним чином вчинила і «Свобода»: ця партія веде на вибори «свого» главу Деснянської РДА Петра Кузика та брата депутата Андрія Іллєнка Пилипа, який балотуватиметься під 11-м номером та у 12-му окрузі.

А також інші...

Несподіванкою київських виборів 2014 року є участь у них руху «Самопоміч», очолюваного львівським мером Андрієм Садовим. Безсумнівний успіх Садового на Галичині мав би надихати й підтримувати надію на вливання в київську мерію справді свіжої крові, але є одне «але». Список Садового включає у себе чимало бізнесменів — тут і Сергій Гусовський, власник мережі ресторанів, серед яких — відомий київський «Пантагрюель»; й Андрій Логвін, співзасновник інтернет-магазину ModnaKasta, й Максим Гапчук, фінансовий директор страхової компанії «Княжа». Як пояснює сам Садовий, він не дарма зупинив вибір на зрілих самостійних людях, котрі вже відбулися. «Ви хочете, щоб до Київради прийшла молодь без досвіду управління?» — запитує він.

Хтозна, можливо, залучення молоді було б далеко не хибним кроком. Проте нових облич у переліку кандидатів напрочуд мало. Домінують здебільшого давно відомі персони. Такі, наприклад, як директор «Житлоінвестбуду» В’ячеслав Непоп або ж бізнесмен та забудовник Вадим Столар, що зажив не надто доброї слави, звівши скандальну будівлю над станцією метро «Театральна»... В умовах, коли око повсякчас чіпляється за до болю знайомі прізвища, порадити щось рядовому виборцю досить тяжко. Можливо, вихід у тому, аби все ж відшукувати на інформаційних стендах виборчих дільниць свіжі обличчя, а у бюлетенях для голосування — не пов’язані з минулим імена.

А головне — не втрачати пильності — думати, аналізувати, співставляти... Під іще однією «новинкою», яку зараз намагаються «продати» киянам, — партією під назвою «Права воля» — ховається пам’ятний городянам «Громадянський актив» Пабата. Так принаймні говорить політолог Тарас Березовець. «Друзі, увага! Під брендом «Права воля» йде команда корупціонера Пабата. Самого Пабата в списку нема, але це та сама команда», — попереджає він на своїй сторінці у «Фейсбуці».

«Та сама команда» — це, звісно, найгірше, що могло б трапитися з Києвом. І якби її представники концентрувалися в одному місці (читай: списку), впоратися з ними було б значно простіше. Але вони, як бачимо, подекуди мімікрували під членів інших команд. Це вельми прикро і вельми небезпечно. І дуже некорисно для партій-реціпієнтів. Рано чи пізно вони це усвідомлять, хоч зараз значно важливішим є те, аби в тому, «хто є хто», розібралися самі кияни.