Муніципальна поліція мене береже

Говорити на тему правоохоронних органів після київського Майдану вкрай важко. Міліція ніколи не користувалась ані довірою, ані симпатією громадян. Власне, так повелося ще з радянських часів, коли служба в МВС виконувала роль «соціального ліфта». Завдяки їй той відсоток маргінальної молоді, який не бажав працювати на землі чи на важкому виробництві, йшов в «органи». Це гірка, але правда. Міліціонерами ставали не задля боротьби зі злочинністю, а задля міської прописки та інших преференцій. Успадкувавши цю систему від СРСР, Україна мало що в ній змінила. Силові структури були й лишаються одними з найбільш корумпованих. А після кривавих розгонів маніфестацій довіра до МВС підірвана остаточно. Проте потреба в охороні порядку та наведенні ладу на вулицях нікуди не поділася. Подекуди кияни беруть ініціативу в свої руки та патрулюють мікрорайони самі. Ініціатива, можливо, й добра, але краще все-таки, аби спокій міста охороняли професіонали. Як слід переформатувати міліцію, аби вона дійсно приносила користь? Відповідь на ці питання знає народний депутат України, лідер Європейської партії Микола Катеринчук.

Муніципальна поліція: відмінності від інших силових структур

Як кандидат у мери Києва Катеринчук давно наголошував на необхідності створення в столиці муніципальної поліції. А як політик, чиє слово не розходиться з ділом, він зареєстрував у Верховній Раді відповідний законопроект. Отож що таке муніципальна поліція та чим вона відрізнятиметься від решти «силовиків»? Перша ж стаття закону Катеринчука дає необхідне визначення: «Муніципальна поліція — озброєний орган місцевого самоврядування, який створюється сільською, селищною, міською радою з метою захисту життя, здоров’я, прав і свобод членів відповідної громади, їх власності, природного середовища, інтересів громади від протиправних посягань».

Іншими словами, при запровадженні муніципальної поліції під її опікою опиняються громадяни конкретного населеного пункту. При цьому виключено, що поліцейські раптом покинуть варту в тому чи іншому місті та вирушать в інший регіон придушувати масові заворушення. Щоправда, в законі не виключається співпраця муніципальної поліції з Міністерством внутрішніх справ, але формат такої співпраці чітко виписано. «До виконання завдань, які покладаються на органи внутрішніх справ та муніципальну поліцію, можуть залучатись працівники муніципальної поліції лише за згодою відповідної ради на заздалегідь обумовлений строк», — говорить пункт 2 статті 6 законопроекту.

Що ж до основних завдань муніципальної поліції, то стаття друга законопроекту Катеринчука визначає їх коло так: забезпечення правопорядку, охорона прав та свобод громадян; охорона довкілля; контроль за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства; контроль за чистотою вулиць, благоустроєм прибудинкових територій, паркуванням авто; охорона органів місцевого самоврядування; опіка над безпритульними, жебраками; повідомлення про аварії, пожежі тощо та допомога у їх ліквідації. Усі ці заходи здійснюються завдяки постійним рейдам, реагуванню на звернення громадян, превентивним заходам, налагодженню діалогу з кожним мешканцем тощо.

Плюси ідеї Катеринчука

Створення муніципальної поліції дозволить зламати уявлення про те, що міліціонер — людина, спілкування з якою краще уникати. Представниками муніципальної поліції будуть відомі громаді особи. Власне, бажаючі громадяни самі зможуть стати поліцейськими (стаття 5 говорить про залучення громадян — за їх добровільною згодою — до співпраці з муніципальною поліцією). Отож перший плюс у тому, що населення знатиме своїх охоронців і навіть делегуватиме до їх лав своїх представників. Так встановиться контроль за тим, як поліція нестиме свою службу.

Другий плюс — у постійній дислокації поліції на одному й тому самому місці та у «повному зануренні» в специфіку проблем даної громади. У разі успішної співпраці між громадою та поліцією повинні виникнути адекватні взаємовідносини, побудовані на довірі та повазі. Якщо той чи інший поліцейський знатиме свій район «від і до», згодом його досвіду просто не буде ціни. Нарешті, третій плюс у тому, що муніципальна поліція, як уже сказано вище, виконуватиме найрізноманітніші функції, в тому числі й допомагатиме пожежникам абощо. Громадяни знатимуть, «куди бігти» при виникненні у них будь-якої проблеми. Аналог західної служби порятунку в особі муніципальної поліції зніме напруження у кожному населеному пункті України, не говорячи вже про її столицю. А законопроект, який вносить на розгляд парламенту Микола Катеринчук, цьому сприятиме.

«Принцип муніципальної поліції дуже простий — окрім попередження правопорушення та охорони громадського порядку, виявлення правопорушника, затримання і доставка його до органів внутрішніх справ. Далі справа правоохоронців встановити за допомогою співробітників муніципальної поліції ступінь провини та визначити відповідне покарання», — вважає кандидат на посаду столичного глави.

Основною відмінністю таких загонів правопорядку є те, що керівні посади в них є виборними. Так, для прикладу, шефом поліції відповідного округу може стати лише той, кого обере більшість громади. «Не призначенці будуть слідкувати за правопорядком, а ті, кому довіряють люди», — додав Микола Катеринчук.