Мобілізувати патріотів

Цієї весни, вперше з часу здобуття Незалежності, українці побачили своє військо не на врочистому параді Хрещатиком, а на марші. Контрактники та резервісти Збройних сил, спецпризначенці та новобранці Національної гвардії вирушили на бойові позиції дати відсіч агресору. Як і на Євромайдані, споряджати військо до бою довелося самим українцям.

Загарбника не те що не чекали. Його роками маскували обітницями братньої любові, які лунали з Москви. Перед ним відкривали ворота й виказували державні таємниці колишні керманичі України, які в беззастережній відданості кремлівським патронам грабували й скорочували військо до стану непритомності. Зрадники деморалізували спецслужби подвійними агентами, а правоохоронців поставили прислужувати кримінальникам.

Та на порозі війни з окупантом знову проявилися жертовність і взаємодопомога українців, укотре — ніхто, крім нас. Десятки тисяч чоловіків узяли в руки зброю. Аби підтримати їх, мільйони патріотів благодійними грошовими переказами і за допомогою дзвінків на єдиний мобільний номер «565» поповнили рахунки Міністерства оборони. Уже зібрано понад 115 млн. грн. на закупівлю необхідного з довгого списку для потреб захисників Вітчизни — від подушок і матраців до маскувальних сіток і куленепробивних шоломів.

«Подекуди бракує елементарного, щоб відправити бійців на передову. Зокрема, є потреба у 150 бронежилетах. Це мінімум для тих військових, які вже ведуть бій із ворогом. Реальна ж потреба значно більша, а один бронежилет коштує 3900 гривень», — розповідає Володимир Яцків, командир 51-ї окремої механізованої бригади Володимир-Волинського гарнізону.

Аби розконсервувати десятки одиниць техніки й підготувати озброєння до застосування, до цієї військової частини в Західній Україні щодня приходять місцеві жителі. Роботи чимало: ремонтувати агрегати й вузли автомобілів, лагодити електроприлади, шити чохли для матраців новобранцям, перевезти власним транспортом дизпальне, метал, дрова... Жителям 30-тисячного Володимира-Волинського довелося не лише докласти робочих рук, а й зібрати громадою кошти на придбання запчастин, акумуляторів і гумових покришок, а це — мільйони гривень. Купували навіть набори слюсарних інструментів. І таких випадків в Україні — сотні.

«Кілька місяців тому фронт боротьби за вільну Україну проходив у Києві, у західних і центральних областях. Сьогодні він змістився на Південь і Схід. Західні й центральні області стали тилом визвольної боротьби, відтак повинні повною мірою виконати тилові завдання, — переконаний лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. — Ключове завдання віддалених від зон російської агресії регіонів нашої держави — забезпечити бійців Збройних сил і Національної гвардії коштами, медикаментами й необхідним військовим спорядженням».

План російського агресора очевидний — спровокувати внутрішній конфлікт і знищити Україну, вважає Тягнибок. Ми ж мусимо відповісти на це об’єднанням і мобілізацією патріотів.

«У війні з путінськими загарбниками перевіряється готовність кожного з нас захищати свою країну. Путін планує знищити Україну перш за все, розколовши єдиний український народ за мовними відмінностями, через провокування недовіри між українцями різних частин нашої держави. Маємо цьому рішуче протидіяти. Але для цього немає жодної потреби, скажімо, галичанам переходити на російську мову — необхідно активно підтримати українські силові структури в боротьбі з ворогом, — продовжує кандидат у президенти від націоналістів. — Хто готовий захищати країну від агресора — нехай вступає у добровольчі загони територіальної самооборони».

А решта громадян, за його словами, має підтримувати родини мобілізованих й усебічно допомагати біженцям з окупованих територій та зон бойових дій. Адже агресія Росії вже забрала життя десятків патріотів...